Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#38 <p> ПОПЕРЕДНИКИ І « <g/> ПОПЕРЕДНИКИ <g/> » </p><p> Віктор Петров у своїх « <g/> Провідних етапах сучасного шевченкознавства <g/> » ( <g/> Авґсбурґ <g/> , 1946 <g/> ) показав <g/> , що радянське шевченкознавство — я маю на увазі офіційне радянське шевченкознавство — тільки де в чому змінило фразеологію <g/> , а в суті речі вірно продовжує народницьке шевченкознавство <g/> .
doc#22 Але в загальній лінії розгортання де разюча схожість <g/> : зло панує в світі <g/> , - стверджують обидва автори <g/> .
doc#2 Ритуал вносить видимість і посутність гармонії в шорсткий і нерідко страшний <g/> , а вже завжди безжалісний світ <g/> , де кожного часу людина йде на двобій і останній суд <g/> , і ця гармонія робить світ прийнятним і поетичним <g/> , дає змогу значити знаками сонця кожну річ і слово <g/> .
doc#40 Берлін <g/> , 1900 <g/> , де використано і український матеріял <g/> , але тільки фолкльорний <g/> .
doc#0 Де ж їх узяти <g/> , того колоса <g/> , тих грошей <g/> ?
doc#72 На малому терені <g/> , без великих міст <g/> , де населення — здебільшого малоосвічене — не сягало й мільйона <g/> , за 20 років складено й видано <g/> , враховуючи перевидання <g/> , дванадцять граматик <g/> .
doc#58 <p> У своїй останній і остаточній глибині авторка показала конфлікт світу <g/> , що жив біологічним життям <g/> , оформленим у ритуал річних праць <g/> , обрядів <g/> , народжень і смертей <g/> , з світом <g/> , де соціяльне хоче панувати над біологічним і заперечити його <g/> .
doc#81 Не пам'ятаю тепер назв того <g/> , що я перекладав <g/> , пригадую тільки <g/> , що технічні речі <g/> , де я був проваджений Шелудьком <g/> , змінялися якимись природничими <g/> , де мою руку водили інші термінологічні словники <g/> , видані київською Академією <g/> , але де я розумів так само дуже небагато <g/> .
doc#31 Яковенка « <g/> Про критиків і критику в літературі <g/> » <g/> , вміщеною у « <g/> Культурі і побуті <g/> » <g/> , додатку до « <g/> Вістей <g/> » <g/> , 30 квітня 1925 р. Яковенко <g/> , письменник десятирядний і справедливо давно забутий ( <g/> хоч недавно літератори Є. Волошко й В. Минко вирішили не тільки нагадати про нього <g/> , насамперед з вдячности за його полеміку з Хвильовим <g/> , а й зажадали меморіяльної дошки на будинку <g/> , де він жив <g/> .
doc#40 — хрещатий </p><p> стелиться де <g/> ?
doc#25 Я.Бодуен де Куртене і М.Крушевський ( <g/> обидва поляки <g/> ) в тогочасній Росії <g/> . </p>
doc#72 Отже <g/> , не слід дивуватися <g/> , що той самий автор <g/> , перераховуючи родини інтеліґентів <g/> , де <g/> , не зважаючи на такий стан <g/> , розмовляли українською мовою <g/> , міг назвати лише вісім <g/> : Луценки <g/> , Грінченки <g/> , Антоновичі <g/> , Лисенки <g/> , Старицькі <g/> , Косачі <g/> , Шульгини та його власна ( <g/> 222 <g/> , 298 <g/> , 308 <g/> ) <g/> .
doc#81 Не мав я його й у Києві <g/> , де провів яких два чи три тижні в лютому 1943-го <g/> .
doc#45 ( <g/> Гумбольдтівська концепція книги " <g/> Мьісль и язьік <g/> " певною мірою була застаріла вже 1862 р. Як-не-як <g/> , а Гумбольдт виклав свої положення в "Űber die Verschiedenheit des menschlichen Sprachbauens und ihren Einfluss auf die geistige Entwicklung des Menchengeschlechts <g/> " <g/> , 1836 <g/> , ще в добу пізнього романтизму <g/> , і Потебня навіть у " <g/> Мьісль й язьік <g/> " де в чому відходить до новіших теорій <g/> , посилається скажімо <g/> , на куди пізнішу й куди праг-матичнішу " <g/> Grammatik <g/> , Logic und Psychologie <g/> " <g/> , 1855 <g/> , Г. Штайнталя <g/> ) <g/> .
doc#89 Дюма <g/> . </p><p> Романи А. Дюма-батька виникали здебільшого <g/> , як відомо <g/> , в наймах у Еміля де Жірардена <g/> , видавця сенсаційної газети « <g/> Прес <g/> » <g/> . Вони писалися наспіх <g/> , похапцем <g/> ,
doc#81 У науці пристосування я засвоїв собі просту мудрість <g/> , що треба мати якесь « <g/> громадське навантаження <g/> » <g/> , але таке <g/> , де не треба було б судити й винуватити людей <g/> , таке <g/> , що було б тільки заслоною від закидів <g/> , а поза тим треба стояти на іншому рівні <g/> , ніж більшість і система <g/> .
doc#11 Де це було бачене <g/> ?
doc#40 Наприклад <g/> , сполучники що <g/> , який <g/> , чий <g/> , хто <g/> , котрий <g/> , відповідники то <g/> , той постали з займенників <g/> ; сполучники де <g/> , коли <g/> , куди <g/> , звідки <g/> , наче ( <g/> із іначе — інакше <g/> ) <g/> , відповідники там <g/> , тоді <g/> , туди <g/> , звідти <g/> , так — з прислівників <g/> ; сполучники хай <g/> , мов <g/> , хоч <g/> , буцім — з дієслів <g/> ; сполучники аж <g/> , бо <g/> , ніби <g/> , аби — з часток <g/> ; часом на сполучник з відповідником перетворюються цілі вирази <g/> , напр <g/> .
doc#4 Цікаво <g/> , що конкретність цих деталів <g/> , їхня видющість <g/> , запахи й звуки тим конкретніші <g/> , чим ми далі від них у часі <g/> , і вершиною цієї теплої конкретности є поезії « <g/> Гавкає собака <g/> » і « <g/> Ранок <g/> » <g/> , написані 1979 і 1982 р. <g/> , тоді як нічого <g/> , так таки нічого з цих живих подробиць не знайдемо в « <g/> старих <g/> » поезіях <g/> , себто посталих до 1937 р. <g/> , де радше подибуємо щось про парк а 1а Борисов-Мусатов або про сади <g/> , де « <g/> тюльпани паленіють І з неба тисячі зірок <g/> » — усе суто книжкового походження <g/> . </p>
doc#72 <p> Для нашої теми мають значення два міжнародні договори <g/> : Сен-Жерменский <g/> , який Румунія підписала неохоче <g/> , з великим запізненням ( <g/> 9 грудня 1918 року в Парижі <g/> , а не у вересні в Сен-Жермені <g/> , де він був поданий їй на розгляд <g/> ) і Севрський <g/> , підписаний 10 серпня 1920 року <g/> . </p>