Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Було це чи то на Коняччині <g/> , чи то на Кобилетопщині <g/> , котре з двох — сказати важко <g/> , бо в обох райцентрах собори давно пішли на службу культурі <g/> , а пам'ятники Великому Вождеві були стандартні <g/> .
doc#1 Глава XIV <g/> » <g/> ) та дві поеми з часів зародження християнства <g/> : « <g/> Неофіти <g/> » і « <g/> Марія <g/> » ( <g/> ці твори займають п'ятдесят дві із сімдесяти двох друкованих сторінок <g/> ) <g/> .
doc#1 Цілий вірш скомпонований як переплетення цих двох рядів образів <g/> , коли на перший плян виходить то один <g/> , то другий ряд по черзі <g/> , — мов у мотузці <g/> , зсуканій із двох шнурків — чорного і білого <g/> .
doc#1 Цілий вірш скомпонований як переплетення цих двох рядів образів <g/> , коли на перший плян виходить то один <g/> , то другий ряд по черзі <g/> , — мов у мотузці <g/> , зсуканій із двох шнурків — чорного і білого <g/> .
doc#1 У Біблії образи жаху й кари знаходимо тільки у двох віршах <g/> : « <g/> Ашшур не спасе нас <g/> , не будемо їздити ми на коні <g/> , і вже не скажемо чинові рук наших <g/> : Боже наш <g/> » <g/> . </p>
doc#2 Нема місця іншим почуттям <g/> , над усіма панує одне — мста <g/> , око за око <g/> , один з двох мусить упасти <g/> , і єдина насолода - побачити <g/> , як жах перекосить обличчя ворога <g/> .
doc#3 Рідше трапляються в полі спостережень однієї особи радикальні зсуви в поширених і поточних синтаксичних конструкціях <g/> , коли одна раптом « <g/> виходить з моди <g/> » <g/> , занепадає і на її місце приходить інша <g/> , нова <g/> , при чому <g/> , можливо <g/> , старша занепадає <g/> , а на її місце приходить нова <g/> , щоб заповнити порожнечу <g/> , а <g/> , можливо <g/> , спершу шириться нова конструкція — паралельна до старої <g/> , а потім у суперництві двох паралельних конструкцій перемагає ( <g/> а часом і не перемагає <g/> , а навпаки <g/> , « <g/> замах <g/> » не вдається і в змаганні нового і старого старе стверджує свою позицію <g/> ) <g/> .
doc#3 Звідси <g/> , від конструкцій типу числівник ( <g/> два <g/> , три <g/> , чотири <g/> ) плюс тел-ят- або племен- метастази могли ширитися в двох напрямах <g/> : до іменників середнього роду і до дво- основних іменників <g/> .
doc#3 ) спричинився до того <g/> , що ширення конструкцій типу двоє речень <g/> , обмежилося на формі називного відмінка при збереженні прикметниковости в інших відмінкових формах <g/> : двоє речень <g/> , — амбівалентне двох речень — і виразно прикметникове оформлення решти відмінків — двом реченням <g/> , двома реченнями <g/> , двох реченнях <g/> . </p>
doc#3 ) спричинився до того <g/> , що ширення конструкцій типу двоє речень <g/> , обмежилося на формі називного відмінка при збереженні прикметниковости в інших відмінкових формах <g/> : двоє речень <g/> , — амбівалентне двох речень — і виразно прикметникове оформлення решти відмінків — двом реченням <g/> , двома реченнями <g/> , двох реченнях <g/> . </p>
doc#3 Приклад дозволяє на різні тлумачення <g/> , але ні одне не витримане в двох поданих прикладах послідовно <g/> . </p>
doc#4 Виглядає <g/> , що протиставлення двох груп поезій підкреслене й спеціяльно деякими деталями <g/> .
doc#4 І <g/> , нарешті <g/> , контраст двох груп поезій викриває також і факт <g/> , назовні не підкреслений <g/> , що між двома групами творів пролягає сім років мовчання <g/> , 1937—1944 ( <g/> який повториться <g/> , цей мертвий час <g/> , у інші сім чи вісім років <g/> , 1956— 1963 <g/> ) <g/> .
doc#4 <p> А може за всіма цими апокаліптичними візіями ховається той дитячий страх <g/> , що його так добре відтворив у двох рядках Люїс Каррол <g/> : </p><p> We are but older children <g/> , dear <g/> , </p><p> Who fret to find our bedtime near <g/> . </p>
doc#5 Це твір про двох <g/> , і він відбувається в чотирьох стінах <g/> . </p>
doc#5 Люди стають для автора формулами хемічних реакцій <g/> , і гіркий скептицизм прикритий тільки іронією та ще математичною вивіреністю композиції твору <g/> , що веде від чотирьох ( <g/> « <g/> Четверо в одній кімнаті <g/> , крім дівчини <g/> » <g/> ) до двох ( <g/> « <g/> Двоє в одній кімнаті <g/> , крім дівчини <g/> » <g/> ) <g/> , до одного <g/> , до сп'яніння коханням <g/> , висміяного назвами розділів з дешевих оперет і романсів <g/> , і до повної самоти <g/> , спародійованої алюзією на клясичну в українській літературі тему покритки ( <g/> « <g/> О <g/> , Боже мій милий <g/> , за що Ти караєш її <g/> , молоду <g/> » <g/> ) <g/> . </p>
doc#5 Схожість двох творів така разюча <g/> , що якби не певне знаття <g/> , що вони були написані одночасно і незалежно <g/> , слід було б говорити про майже копіювання <g/> .
doc#6 їй була приділена більше <g/> , ніж половина східної частини галерії <g/> , на двох головних поверхах <g/> , і афіші кричали про цю виставку великими літерами <g/> .
doc#6 Але я згадав цей фрескоподібний образ Караваджо <g/> , коли побачив Куриликів “ <g/> Докір сумління <g/> ” ( <g/> ч. 1 <g/> ) <g/> , хоч і теми <g/> , і виконання <g/> , і розмір <g/> , і функція двох картин не мають нічого спільного <g/> .
doc#6 Саме з накладення одне на одне цих двох психологій <g/> , цих двох світів виросла його особиста трагедія <g/> , яку він ховав сам від себе в релігійній екстазі й проповідництві і з якої постав його світогляд і своєрідність його мистецтва й навіть його особи <g/> . </p>