This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#102 | його вчителем три роки в Газетному технікумі і | два | роки в університеті <g/> . Коли почалася війна <g/> , його |
doc#102 | мене запросив <g/> , і все було дуже мило <g/> . </p><p> А потім за | два | роки він запросив мене знову <g/> . Ця <g/> , як і перша <g/> , |
doc#102 | коли О. Гончар почав мене сповідати <g/> , то між тими | двома | зустрічами була моя стаття про « <g/> Таврію <g/> » <g/> , тобто |
doc#103 | й продовжувати <g/> . А можна написати лише | два | слова — Юрій Шевельов <g/> . Тому що його Ім'я є |
doc#103 | вільною від своїх справ <g/> … А ще донедавна <g/> , рік чи | два | тому <g/> , я ходив до кінотеатру двічі на тиждень <g/> , |
doc#103 | розгляд <g/> , відкриття і викриття <g/> . </p><p> — Ваші спогади <g/> , | два | томи яких нещодавно побачили світ <g/> , — це бажання |
doc#103 | , що з нею впродовж життя відбувалося <g/> . Ці | два | томи <g/> , присвячені добі мого життя в Україні й |
doc#103 | підґрунтя <g/> ? </p><p> — Олесь Гончар був у Харкові років | два | чи три моїм студентом <g/> . Коли його послали на |
doc#103 | років зустріч таки відбулася <g/> . І не одна <g/> , а | дві | <g/> . Коли я був у Києві <g/> , вже після 24 серпня 1991 року |
doc#103 | , вже ні з ким не хочеться сваритися <g/> . В тих | двох | частинах я хотів сказати « <g/> до побачення <g/> » всім |