Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Усе самі маски <g/> , але в одежі й антуражі всього <g/> , як у житті <g/> , але <g/> , звісно <g/> , мінус те <g/> , про що не говорять <g/> , — життя надголодь у місті і голод на селі <g/> , нестерпні житлові умови ( <g/> мої вісім квадратових метрів на двох <g/> !
doc#62 <p> Ось оцінка свого еміграційного комплексу <g/> : " <g/> Між тією " <g/> дійсністю <g/> " [ <g/> на Україні <g/> ] і мною стало вже дві " <g/> дійсності <g/> " - женевська і софійська <g/> , - і всі три якось близькі і чужі <g/> " ( <g/> 1894 <g/> ) <g/> ; " <g/> Власне <g/> , я не тільки не маю певних надій <g/> , але навіть добре не можу собі уявити <g/> , як же тепер там " <g/> на батьківщині <g/> " живуть і як можуть вийти з теперішнього болота - а в той самий час ніяк не можу собі уявити <g/> , щоб таки в 1890-ті роки 100 000 000 людей з усякого роду залізницями <g/> , телеграфом <g/> , університетами і т. п. <g/> , і т. п. могли перебувати довго в свинячому стані і навіть
doc#5 Люди стають для автора формулами хемічних реакцій <g/> , і гіркий скептицизм прикритий тільки іронією та ще математичною вивіреністю композиції твору <g/> , що веде від чотирьох ( <g/> « <g/> Четверо в одній кімнаті <g/> , крім дівчини <g/> » <g/> ) до двох ( <g/> « <g/> Двоє в одній кімнаті <g/> , крім дівчини <g/> » <g/> ) <g/> , до одного <g/> , до сп'яніння коханням <g/> , висміяного назвами розділів з дешевих оперет і романсів <g/> , і до повної самоти <g/> , спародійованої алюзією на клясичну в українській літературі тему покритки ( <g/> « <g/> О <g/> , Боже мій милий <g/> , за що Ти караєш її <g/> , молоду <g/> » <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 Але якщо в реченні є два ( <g/> або більше <g/> ) взаємно зв'язані ряди <g/> , то дістаємо складнішу конфігурацію граматичних пар <g/> .
doc#81 Кімнати в алуштинському будинку відпочинку <g/> , як і в інших <g/> , могли бути на багато осіб <g/> , щасливці діставали на двох ( <g/> але не чоловіка й жінку <g/> , це виключалося <g/> ) <g/> , ніхто не був сам <g/> .
doc#40 <p> 2. Числівники два <g/> , три <g/> , чотири відміняються за зразком <g/> : родовий і місцевий відмінки — двох <g/> , давальний — двом <g/> , орудний — двома ( <g/> в числівнику чотири — чотирма <g/> ) <g/> . </p>
doc#85 Нагадаємо <g/> , що їхня концепція літературного процесу полягала в визнанні завжди двох ( <g/> найменше <g/> ) шарів літератури <g/> : панівного <g/> , або зверхнього <g/> , і долішнього <g/> , визнаваного за низький <g/> .
doc#27 Можна було б піти далі й спробувати віднайти в листах тих більше індивідуальних рис тих двох ( <g/> та й інших <g/> ) адресатів <g/> . </p>
doc#40 <p> Нарешті <g/> , коли підмет виражений числівником ( <g/> не порядковим <g/> ) <g/> , то природно сподіватися <g/> , поскільки числівники не мають форм числа ( <g/> крім один <g/> ) і роду ( <g/> крім один <g/> , два <g/> ) <g/> , що присудок стоятиме в « <g/> формі безформности <g/> » — в середньому роді ( <g/> або відповідно в 3 особі однини <g/> ) <g/> .
doc#40 Вона вживається при інтонації переліку ( <g/> однорядні члени речення <g/> , сурядні і супідрядні речення <g/> , коли їх понад два <g/> ) <g/> ; при інтонації відокремлення ( <g/> відокремлені звороти й підрядні речення <g/> ) <g/> ; при інтонації другорядности ( <g/> вставні слова <g/> ) <g/> .
doc#81 Можу сказати про це з певністю <g/> , бо коли мене в вересні 1941 року брали на допит до НКВД <g/> , про цей епізод мої слідчі ( <g/> їх було два <g/> ) не згадували <g/> , а вони могли б використати його проти мене <g/> , якби спецчастина їх повідомила <g/> .
doc#27 Знає добре нашу історію <g/> , а пісні так співає ( <g/> та все наські <g/> ) <g/> , що аж серце радується <g/> » ( <g/> 1847 <g/> ) <g/> , листи до неї <g/> , що їх <g/> , на жаль <g/> , маємо тільки два <g/> , 1856 року <g/> , — самі собою прекрасні описи ідилії ( <g/> і трохи — нудьги <g/> ) поміщицьких маєтків на Україні — прекрасні варіяції « <g/> Садка вишневого коло хати <g/> » <g/> , перенесеного з селянського до дідицького життя — листи ціне виходять поза межі простих настроїв <g/> , деталів щоденного побуту і тим самим окреслюють образ жінки вірної <g/> , доброї <g/> , чутливої <g/> , безмежно відданої своєму чоловікові <g/> , але і тільки <g/> , так що <g/> , їх прочитавши <g/> , так і хочеться сказати за Кулішем <g/> , там таки <g/> : « <g/> Добрі люди <g/> , тільки скучно <g/> » <g/> .
doc#81 Архітектура була безпретенсійна <g/> , поверхів було лише два <g/> , а завіса не розсувалася <g/> , а підносилася <g/> , і була вона не сіра <g/> , а розмальована на панно з якимсь екзотичним південним пейзажем <g/> .
doc#81 Але тепер навчання перервалося не на тиждень чи два <g/> , а назавжди <g/> .
doc#65 Потім їх тільки два <g/> , а не 150 ( <g/> так <g/> !
doc#37 Було це гайнування часу й марнування сил <g/> , бо і так ці одноденки не жили більше <g/> , як рік чи два <g/> , а то й менше <g/> .
doc#81 Помилка могла бути на тиждень або два <g/> , але не в самому передбаченні початку війни <g/> .
doc#18 Звукове оркестрування вірша теж приглушене — звукові повтори звичайно не виходять поза два <g/> , але тим дійовіші вони в своїй аскетичності <g/> : « <g/> А в руках їх міШКи ШКіряні <g/> » ( <g/> III <g/> ) <g/> , « <g/> Заговорить СТРашніше СТо Раз ( <g/> IV <g/> ) » і т. п. Усі ці проблеми вимагають спеціяльного дослідження <g/> , і завдання цих зауваг тільки прикликати зацікавлення дослідників до ритміки « <g/> Мойсея <g/> » <g/> . </p>
doc#81 Перші дві <g/> , Анатоль і Людмила <g/> , померли немовлятами <g/> .
doc#81 Бо за рік <g/> , від 1964 року я був поставлений на список не-істот в американській славістиці <g/> , і <g/> , коли б книжка затрималася ще на рік або два <g/> , вона була б напевне похована навіки <g/> . </p>