Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#102 Я ж був його вчителем три роки в Газетному технікумі і два роки в університеті <g/> .
doc#102 … Тепер він мене запросив <g/> , і все було дуже мило <g/> . </p><p> А потім за два роки він запросив мене знову <g/> . Ця <g/> , як і перша <g/> , зустріч була в
doc#102 дружня <g/> , і другою <g/> , коли О. Гончар почав мене сповідати <g/> , то між тими двома зустрічами була моя стаття про « <g/> Таврію <g/> » <g/> , тобто він довідався про мою статтю
doc#103 А можна написати лише два слова — Юрій Шевельов <g/> .
doc#103 А ще донедавна <g/> , рік чи два тому <g/> , я ходив до кінотеатру двічі на тиждень <g/> , дивився <g/> , як правило <g/> , старі клясичні фільми <g/> .
doc#103 й їм щось лишити на розгляд <g/> , відкриття і викриття <g/> . </p><p> — Ваші спогади <g/> , два томи яких нещодавно побачили світ <g/> , — це бажання розставити всі крапки над « <g/> і
doc#103 Ці два томи <g/> , присвячені добі мого життя в Україні й Европі <g/> , написані років сорок тому <g/> .
doc#103 , не мають під собою правдивого підґрунтя <g/> ? </p><p> — Олесь Гончар був у Харкові років два чи три моїм студентом <g/> . Коли його послали на роботу в районну газету <g/> , десь
doc#103 І не одна <g/> , а дві <g/> .
doc#103 В тих двох частинах я хотів сказати « <g/> до побачення <g/> » всім тим <g/> , з ким звела мене доля й недоля <g/> , з ким працював <g/> , страждав і вірив <g/> … </p>