This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#93 | догори дном фортепіано <g/> . Стуруа йде | далі | в технізації сцени <g/> . Його Провідний говорить у |
doc#94 | , але сама інституція спецфондів височить | далі | непорушна <g/> , як тривають цензура в видавництвах |
doc#94 | , як Божого об'явлення не вмерла <g/> , вона існувала | далі | <g/> , лише в дещо змінених і далі примітивізованих |
doc#94 | , вона існувала далі <g/> , лише в дещо змінених і | далі | примітивізованих формах <g/> . Вона входила як |
doc#94 | спільника Аркадія Любченка <g/> , що втік 1941 року <g/> , | далі | тримають серед тих <g/> , кого не було <g/> , кого не |
doc#94 | релігії перейшла на неї <g/> , власне <g/> , не стала <g/> , а | далі | була <g/> , далі тривала <g/> . Інша книга <g/> , не П'ятикнижжя |
doc#94 | перейшла на неї <g/> , власне <g/> , не стала <g/> , а далі була <g/> , | далі | тривала <g/> . Інша книга <g/> , не П'ятикнижжя Мойсееве й |
doc#94 | спорідненою функцією <g/> . Книга й газета | далі | вчили <g/> , мовляв Шевченко <g/> , « <g/> любить царя свого |
doc#94 | візантійщини номенклятуризованої <g/> , а | далі | й — хай поки що примітивно — комп'ютеризованої <g/> . </p> |
doc#94 | партійно-урядовим апаратом <g/> , і | далі | головним критерієм лишається відданість |
doc#94 | світ проводирі перебудови і чи вони готові йти | далі | <g/> , набираючи більшої сміливости й розгону в міру |
doc#95 | , хоч формально він ним не був <g/> . </p><p> Я міг би вести | далі | й далі цей пеан Львову <g/> . Але я вибрав Харків <g/> . І не |
doc#95 | хоч формально він ним не був <g/> . </p><p> Я міг би вести далі й | далі | цей пеан Львову <g/> . Але я вибрав Харків <g/> . І не шкодую |
doc#95 | оперетою <g/> . А старий колись « <g/> Березіль <g/> » <g/> , він і | далі | там таки <g/> , тільки й далі <g/> , вже від 1933 року не « |
doc#95 | колись « <g/> Березіль <g/> » <g/> , він і далі там таки <g/> , тільки й | далі | <g/> , вже від 1933 року не « <g/> Березіль <g/> » <g/> , а казенний |
doc#95 | руку й щось дарує на пам'ять <g/> ? І я відчув <g/> : Харків і | далі | має українське серце <g/> . Не в будинках <g/> , не в |
doc#96 | треба просто тому <g/> , що воно вже давно здійснене і | далі | неухильно здійснюється <g/> . Історично <g/> , щоправда |
doc#97 | для нього не існує <g/> . Про це трохи докладніше | далі | <g/> . </p><p> Читацьке враження <g/> , — що оренбурзького автора |
doc#97 | деталів <g/> , а не рух <g/> , не динаміка <g/> , — оте <g/> , а що буде | далі | <g/> ? Пише він історію підневільних років Шевченка |
doc#97 | виключає тут читачеве запитання <g/> , — що буде | далі | <g/> ? Бо читач знає <g/> , що Шевченко в тому штормі не |