Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#93 догори дном фортепіано <g/> . Стуруа йде далі в технізації сцени <g/> . Його Провідний говорить у
doc#94 , але сама інституція спецфондів височить далі непорушна <g/> , як тривають цензура в видавництвах
doc#94 , як Божого об'явлення не вмерла <g/> , вона існувала далі <g/> , лише в дещо змінених і далі примітивізованих
doc#94 , вона існувала далі <g/> , лише в дещо змінених і далі примітивізованих формах <g/> . Вона входила як
doc#94 спільника Аркадія Любченка <g/> , що втік 1941 року <g/> , далі тримають серед тих <g/> , кого не було <g/> , кого не
doc#94 релігії перейшла на неї <g/> , власне <g/> , не стала <g/> , а далі була <g/> , далі тривала <g/> . Інша книга <g/> , не П'ятикнижжя
doc#94 перейшла на неї <g/> , власне <g/> , не стала <g/> , а далі була <g/> , далі тривала <g/> . Інша книга <g/> , не П'ятикнижжя Мойсееве й
doc#94 спорідненою функцією <g/> . Книга й газета далі вчили <g/> , мовляв Шевченко <g/> , « <g/> любить царя свого
doc#94 візантійщини номенклятуризованої <g/> , а далі й — хай поки що примітивно — комп'ютеризованої <g/> . </p>
doc#94 партійно-урядовим апаратом <g/> , і далі головним критерієм лишається відданість
doc#94 світ проводирі перебудови і чи вони готові йти далі <g/> , набираючи більшої сміливости й розгону в міру
doc#95 , хоч формально він ним не був <g/> . </p><p> Я міг би вести далі й далі цей пеан Львову <g/> . Але я вибрав Харків <g/> . І не
doc#95 хоч формально він ним не був <g/> . </p><p> Я міг би вести далі й далі цей пеан Львову <g/> . Але я вибрав Харків <g/> . І не шкодую
doc#95 оперетою <g/> . А старий колись « <g/> Березіль <g/> » <g/> , він і далі там таки <g/> , тільки й далі <g/> , вже від 1933 року не «
doc#95 колись « <g/> Березіль <g/> » <g/> , він і далі там таки <g/> , тільки й далі <g/> , вже від 1933 року не « <g/> Березіль <g/> » <g/> , а казенний
doc#95 руку й щось дарує на пам'ять <g/> ? І я відчув <g/> : Харків і далі має українське серце <g/> . Не в будинках <g/> , не в
doc#96 треба просто тому <g/> , що воно вже давно здійснене і далі неухильно здійснюється <g/> . Історично <g/> , щоправда
doc#97 для нього не існує <g/> . Про це трохи докладніше далі <g/> . </p><p> Читацьке враження <g/> , — що оренбурзького автора
doc#97 деталів <g/> , а не рух <g/> , не динаміка <g/> , — оте <g/> , а що буде далі <g/> ? Пише він історію підневільних років Шевченка
doc#97 виключає тут читачеве запитання <g/> , — що буде далі <g/> ? Бо читач знає <g/> , що Шевченко в тому штормі не