This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 | « <g/> святим та єлейним <g/> » <g/> . Зло <g/> , що панує у світі <g/> , і | далі | боліло і гнівило його <g/> . Час від часу його поезія |
doc#2 | . Так ніби почалася гра примітивною дудкою <g/> , а | далі | все нові і все складніші інструменти |
doc#2 | барв але вже барв <g/> ! — княжої емалі <g/> , щоб | далі | ввібрати в себе орнаментальність волинської |
doc#2 | , веселе пурхання метелика <g/> . Ля- туринська й | далі | буде чуйна супроти статичности й розніжености |
doc#2 | с и н ь о. </p><p> Ось троянда р о ж е в і є. </p><p> Вона й | далі | копичитиме іменники без окреслень <g/> : </p><p> А на |
doc#2 | мертвих членів роду в передріздвяну пору <g/> , і | далі | завершення кола - похоронно-народжувальне |
doc#3 | в нашому випадку <g/> . Мовознавчі « <g/> астрономи <g/> » | далі | підраховували літери чи там суфікси на |
doc#3 | . Мовознавчі астрономи зберігали свій спокій і | далі | підраховували <g/> . Комета <g/> … які можуть бути комети |
doc#3 | нормалізаторів — спершу науковців <g/> , | далі | вчителів <g/> . </p><p> У кожному конкретному випадку |
doc#4 | » <g/> ; а де в чому і з старим Ґете <g/> . Та про це докладніше | далі | <g/> . </p><p> Підсумовуючи <g/> , отже <g/> , цей свого роду пролог до |
doc#4 | . Ми тепер у родинному меш- канні-притулку <g/> . | Далі | йде діялог <g/> : </p><p> « <g/> Ти вікно відчинив <g/> ? Навіщо <g/> ? » — </p><p> « <g/> Ось |
doc#4 | , вікно на Україні <g/> , зачиняючися <g/> , не стукає <g/> ! <g/> ) і | далі | пуанта <g/> : </p><p> Чую усміх <g/> , тепло і руку <g/> : </p><p> « <g/> Ти б навчилася |
doc#4 | щастя Філемона й Бавкіди ( <g/> до яких я ще повернуся | далі | <g/> ) <g/> . </p><p> Два спостереження загальнішого характеру |
doc#4 | вислід віку й вистигання <g/> . ( <g/> Радше <g/> , перше <g/> , про що | далі | в розділі три <g/> . <g/> ) З цим зв'язане й те <g/> , що « <g/> старі <g/> » <g/> , « |
doc#4 | шлях до внутрішньої гармонії <g/> ! І <g/> , ведучи | далі | мотив теплої цілющости <g/> , вона тепер говорить |
doc#4 | рядком « <g/> Над твоєю труною не плакатиму <g/> » <g/> , а | далі | переходить у образ — </p><p> лежатиму я в труні <g/> , </p><p> і жуки |
doc#4 | гармонії <g/> , і тема бунту <g/> , і тема — про яку мова буде | далі | — смерти — всі вони сприймаються в загальному |
doc#4 | , запахи й звуки тим конкретніші <g/> , чим ми | далі | від них у часі <g/> , і вершиною цієї теплої |
doc#4 | град <g/> , чи в зливу <g/> , </p><p> чи в золото дня <g/> , — </p><p> ( <g/> « <g/> Настрій <g/> » <g/> ) </p><p> і | далі | не перевелися <g/> , хоч не можу сказати <g/> , що їх не |
doc#5 | ) <g/> , скільки радше з сюжетних <g/> . Ми побачимо це | далі | <g/> . </p><p> Але ні платоніка <g/> , ні родинність <g/> , ні |