Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#72 1913 <g/> , 1084 і далі <g/> ) і яку плекали такі товариства як Галицко-русское общество <g/> , Русское собрание <g/> , Клуб общественных деятелей і Славянское благотворительное общество ( <g/> Лотоцький 2 <g/> , 463 і далі <g/> ) <g/> , здавалася близькою до здійснення <g/> .
doc#72 1921 р. видано 3 назви <g/> , 1922 р. — 2 <g/> , 1923 р. — 22 <g/> , і за самі перші місяці 1924 р. — 19 ( <g/> “ <g/> Звідомлення <g/> ” за 1923 р. <g/> , 162 і далі <g/> ) <g/> , не зважаючи на те <g/> , що державні дотації були мізерні <g/> : в 1924 р. тисяча карбованців місячно на всі оперативні видатки ( <g/> “ <g/> Звідомлення <g/> ” за 1924 р. <g/> , 7 <g/> ) <g/> , а в попередні роки і того менше <g/> .
doc#45 <p> Потебня тримався осторонь не тільки найближчого оточення в провінційному Харкові <g/> , не мав він контактів ні з ширшим громадським життям на Україні ( <g/> про що дакладніше далі <g/> ) <g/> , ні будь-де в Російській Імперії <g/> .
doc#72 64 </p><p> В укладеному два роки пізніше Севрському договорі <g/> , що вперше визнав за Румунією всю Буковину ( <g/> § 3 <g/> , 6. Materialien <g/> , 206 і далі <g/> ) <g/> , нічого не говориться про права національних меншин і їхніх мов <g/> . </p>
doc#72 Скрипник домагався реорганізації армії у так звані територіяльні частини <g/> , пов'язані з місцевістю <g/> , з якої набирали рекрутів ( <g/> Майстренко 115 і далі <g/> ) <g/> , одначе з цього нічого не вийшло <g/> . </p>
doc#10 175 <g/> , 208 і далі <g/> ) <g/> , у всіх визначних ділектологів нашого часу <g/> .
doc#10 “ <g/> принцип старожитності <g/> " <g/> , себто давності залюднсння даної частини української території ( <g/> 5 <g/> , 110 і далі <g/> ) <g/> , що дає йому змогу виділити південносхідні українські говірки від решти українських говірок <g/> .
doc#15 далі <g/> ) <g/> , що всі вони в мислі двочленні <g/> , але другий член виражається позамовними засобами <g/> .
doc#81 Звичайно <g/> , проти таких моїх колеµ <g/> , як Федя Медведєв ( <g/> про нього ще раз далі <g/> ) <g/> , я був мало не геній <g/> .
doc#81 Осторонь лишалися тільки люди просовєтської орієнтації <g/> , як от Михайло Возняк <g/> , і люди революційної дії проти німців <g/> , приміром у лавах УПА <g/> , типу Йосипа Позичанюка ( <g/> але ці останні таки мали деякі контакти з журналом <g/> , як згадаю далі <g/> ) <g/> , — але тих двох категорій була меншість <g/> .
doc#72 268-274. </p><p> 13 Прохання про дозвіл відкрити школу імени Котляревського в Полтаві ( <g/> 1904 <g/> ) з українською викладовою мовою в нижчих клясах не дало позитивних наслідків ( <g/> Лотоцький 2 <g/> , 283 і далі <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 Державною мовою ведуть урядування вся державна та самоврядна влада і адміністративні установи як у внутрішній <g/> , так і зовнішній службі <g/> , з виїмками <g/> , поданими в дальших артикулах <g/> ” ( <g/> Домбчевський 199 <g/> ; Papierzynska 220 і далі <g/> ) <g/> .
doc#72 програму Української демократично-радикальної партії <g/> , в якій поставлено вимогу автономії України та запровадження навчання українською мовою як мовою державною в освітніх установах усіх рівнів ( <g/> Чикаленко 416 <g/> , 418 і далі <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 У світлі <g/> , мовляв <g/> , загрози “ <g/> відрив [ <g/> у <g/> ] радянської України від Союзу Радянських Соціялістичних Республік <g/> ” ( <g/> “ <g/> Резолюції' 601 і далі <g/> ) <g/> .
doc#72 Нарешті <g/> , §10 установлює <g/> , що “ <g/> в містах і округах з поважною кількістю румунських громадян іншої <g/> , ніж румунська <g/> , мови Румунія забезпечить у державній виховно-освітній системі достатні можливості <g/> , щоб у початкових школах освіта давалася дітям таких громадян їхньою власною мовою <g/> ” ( <g/> “ <g/> Treaties <g/> ” <g/> , III <g/> , 3727 і далі <g/> ) <g/> .
doc#72 тепер рідко хто говорить по-українськи <g/> ” ( <g/> Чикаленко 2 <g/> , 154 і далі <g/> ) <g/> .
doc#15 далі <g/> ) <g/> . </p>
doc#68 — 1981. — №7 — 8. — С. 18 і далі <g/> ) <g/> .
doc#72 Вакаційні курси української мови <g/> , засновані по селах коло 1926 року <g/> , що поволі набирали популярности <g/> , заборонено 1933 р. і повторно 1934 р. ( <g/> Квітковський 676 і далі <g/> ) <g/> .
doc#81 Зрештою <g/> , про нього більше — далі <g/> ) <g/> .