Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#10 у північноукраїнських діалектах <g/> . Натомість і далі дискусійним лишається перебіг цього розвитку
doc#12 -шній <g/> , -жній <g/> , напр <g/> . <g/> : вчорашній <g/> , справжній <g/> , а далі такі головніші прикметники <g/> : братній <g/> , будній <g/> ,
doc#12 слова <g/> , напр <g/> . <g/> : „Десь буде рипіти ясень <g/> , а далі шелестіти— похилі явори“ ( <g/> Хвильовий <g/> ) <g/> . </p><p> Е. Кома
doc#14 Маланюк сьогодні в нашій поезії може піти далі від Маланюка <g/> . </p><p> І навіть більше <g/> : ніхто не може
doc#14 » <g/> , « <g/> Ми повернемось знову до тебе <g/> , Вкраїно <g/> » і так далі <g/> . Це коштувало йому двох рядків <g/> : </p><p> Ти ідеш і
doc#15 називатися реченням [ <g/> чому <g/> ? - Ю. Ш. <g/> ] <g/> . </p><p> Навівши далі загальновідомий тепер вірш А. Фета " <g/> Шопот <g/> ,
doc#15 заголовків <g/> , вивісок тощо <g/> , про що буде мова далі <g/> ] <g/> , а припускає далі - і то в досить категоричній
doc#15 відмінок <g/> , що стоїть поза реченням і дублюється далі займенником ( <g/> за Пєшковським - називний
doc#15 з двоелементним реченням <g/> . Навпаки <g/> , далі він схиляється до відомого вже нам прирівняння
doc#15 і обстановою і зв'язані ( <g/> związane <g/> ) <g/> . Далі вільні сповіщення ( <g/> як і зв'язані - автор <g/> ,
doc#15 присудка ( <g/> oznajmenie оро- wiednikowe <g/> ) <g/> . Далі же автор схильний розглядати їх радше як
doc#15 суміжний текст [ <g/> souvislost <g/> ] <g/> , ситуація <g/> " <g/> . А далі він твердить просто протилежне <g/> : " <g/> Іменні </p>
doc#15 , в роботі <g/> , до якої нам ще доведеться далі повернутися <g/> . </p><p> Погляд цей так міцно прищепився <g/> ,
doc#15 використання називних речень у Шевченка <g/> . Далі мені ще доведеться повернутися до нього <g/> , а тут я
doc#15 б'ють <g/> … </p><p> ( <g/> В. Свідзінський <g/> ) </p><p> - поскільки вони далі переходять в двоелементні речення <g/> , не
doc#15 , навпаки <g/> , присипляє на подушці лінивства <g/> " <g/> . Далі Баллі констатує <g/> , що відрив членів речення в
doc#15 формою <g/> , а і способом світосприймання ( <g/> про це - далі <g/> ) <g/> . </p><p> Проілюструємо ці процеси - на стадіях
doc#15 з ряду інших членів речення <g/> " - писав Потебня <g/> . І далі він зв'язує подібні називні відмінки з
doc#15 - і це могло б бути називним реченням <g/> . Але далі це слово-поняття включається в дієслівне
doc#15 , так би мовити <g/> , словесний ( <g/> в генезі про це далі <g/> ) <g/> , а не реченньовий характер призвів до того <g/> , що