Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 А тепер щось із того вчувалося <g/> , ввижалося над лавкою біля постишевського пам'ятника Шевченкові <g/> , й водевіля авторства товаришочка Галицького — краще було триматися далі <g/> , далі <g/> , далі <g/> … </p>
doc#1 <p> Інший ряд образів <g/> , що повторюються і розвиваються <g/> , дається паралельно <g/> : образ необжитої хати <g/> , який далі звужується до кутка і протиставляється <g/> , з одного боку <g/> , холодному <g/> , засніженому степові <g/> , де безсила людина мовби розчиняється у космічних стихіях <g/> , і <g/> , з другого боку ( <g/> хоча лише подумки <g/> ) <g/> , — зеленому садку коло хати <g/> , — світові <g/> , що його людині хотілося б створити для себе <g/> .
doc#1 Зло <g/> , що панує у світі <g/> , і далі боліло і гнівило його <g/> .
doc#2 — княжої емалі <g/> , щоб далі ввібрати в себе орнаментальність волинської майоліки <g/> , збагатитися мелодією гусел і прийти кінець-кінцем до пастелевої <g/> , але вже многобарвности пишної веселки <g/> .
doc#2 Вона робитиме з прикметників то прислівники <g/> , то дієслова <g/> : </p><p> На моїх грядках барвінок </p><p> позатикувався с и н ь о. </p><p> Ось троянда р о ж е в і є. </p><p> Вона й далі копичитиме іменники без окреслень <g/> : </p><p> А на галявах <g/> , мов сміття <g/> , </p><p> чарівного зілля <g/> , квіття <g/> . </p>
doc#3 Мовознавчі « <g/> астрономи <g/> » далі підраховували літери чи там суфікси на шпальтах одинад- цятитомового словника <g/> .
doc#3 Мовознавчі астрономи зберігали свій спокій і далі підраховували <g/> .
doc#6 І всі ці роки він уперто <g/> , гарячково малював <g/> , пройшовши через найтяжче випробування <g/> , — його власними словами <g/> , — “ <g/> вісім років відмов від мистецьких галерій <g/> ” ( <g/> 167. Тут і далі <g/> , вказівка на сторінку без дальших посилань указує на друге <g/> , скорочене видання його книжки “ <g/> Хтось коло мене <g/> ” <g/> , вказівка з цифрою 1 — на перше <g/> ) <g/> .
doc#6 <p> За винятком суто розважальних картин шістдесятих—сімдесятих років <g/> , які Курилик <g/> , не надто слушно <g/> , називав “ <g/> халтурою <g/> ” ( <g/> 1,507 <g/> ) <g/> , а делікатніше — “ <g/> пасторалями <g/> ” і головною функцією яких <g/> , за задумом мистця <g/> , було популяризувати ім'я мистця <g/> , щоб далі зацікавити широкого глядача своїми соціо-ідеологічними картинами ( <g/> картинами з “ <g/> посланням <g/> ” <g/> ) <g/> , — сприймання всіх творів Курилика <g/> , навіть деяких пейзажів і натюрмортів <g/> , розраховане на те <g/> , щоб бути двоступневим <g/> .
doc#6 Як у серійних коміксах ( <g/> до чого я повернуся далі <g/> ) <g/> .
doc#7 До чого стосується « <g/> немов би спогад <g/> » і так далі <g/> : чи це шлях слав гомін <g/> , немов спогад <g/> ?
doc#7 І так далі <g/> , і так далі <g/> .
doc#8 Упевнившись <g/> , що він говорить серйозно <g/> , і муслячи п'ятерицю слиною <g/> , вона перегортає сторінки далі <g/> » <g/> .
doc#9 »3 </p><p> І далі Олена Пчілка подає свій погляд на позичання з чужих мов взагалі і на стосунки української мови з польською зокрема <g/> : « <g/> З другого боку <g/> , коли здибується у чужій літературі слово <g/> , котре нічим не противить ні лексичному складові <g/> , ні фонетичній вимові нашій настільки <g/> , що зовсім має подобу нашого українського слова <g/> , — тільки ще не ужитого в нашім письмі <g/> , — для чого ж би мали ми цуратись його <g/> ?
doc#9 , а почасти вношені до неї і ввесь час далі <g/> , були не випадковим злом <g/> , а конче потрібним і закономірним набутком при зростанні літературної мови й ширення її сфер <g/> .
doc#10 Та про зв'язки Ганцова з Шахматовим буде ще мова далі <g/> . </p>
doc#10 Фонетичний підхід дає Ганцову змогу абстрагуватися <g/> , коли треба <g/> , від звукових реалізацій північно-українських поліфтонгів ( <g/> 5 <g/> , 90 <g/> ) <g/> ; дає йому змогу висловити цікаві міркування про однофонемність звуків и — і в північно-українських говірках при їх двофонемності в південнозахідніх говірках ( <g/> 5 <g/> , 196 і далі <g/> ) <g/> . </p>
doc#10 Вона йде далі і приймає чужі впливи на мови <g/> , зокрема і на українську <g/> , твердячи тільки <g/> , що “ <g/> сторонній вплив на мову стає широкосяжний тоді <g/> , коли й у самій мові є сприятливі для цього моменти <g/> ” ( <g/> 24 <g/> , 28 <g/> ) <g/> .
doc#10 До Курило загально панував з малими винятками погляд <g/> , що і в українських словах типу двір <g/> , піч розвинулося з старих о <g/> , е <g/> , коли ті спершу подовжилися під впливом занепаду того слабого голосного ъ <g/> , ь <g/> , що був спершу після них і творив наступний склад ( <g/> дворъ >двор <g/> , печь > печ <g/> ) <g/> , а потім перетворилися на дифтонги <g/> , що й собі далі розвинулися в більшості українських говірок в і. При цьому погляді <g/> , що йде від Міклошіча й Потебні <g/> , північноукраїнські дифтонги розглядано як проміжну стадію <g/> , що затрималася досі на півночі <g/> , але колись характеризувала всю українську територію <g/> .
doc#10 Зрештою <g/> , як побачимо далі <g/> , сама Курило вагалася <g/> , чому приписати появу цієї тенденції <g/> , яка <g/> , загалом <g/> , не характеризує слов'янських мов <g/> . </p>