Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#20 Радості від зустрічі не було кінця <g/> , і так само <g/> , як я <g/> , він був поглинений думкою — що далі <g/> .
doc#21 Далі йшло висвітлення живих або живущих процесів сучасної культури в чужих країнах — у формі перекладів <g/> , обговорень <g/> , хроніки <g/> .
doc#22 Але є в психологічній атмосфері <g/> , в настроях дійових осіб <g/> , у відчутті того <g/> , що « <g/> так далі жити не можна <g/> » <g/> , в підсвідомій мові кримського пейзажу <g/> , — є там <g/> , коли хочете <g/> , передчуття навіть цієї трагедії татарського народу <g/> . </p>
doc#23 Але далі починається між двома поезіями виразна розбіжність <g/> , яка робить Петренків вірш викликом не тільки в загальнолітературному <g/> , а і в стилістичному пляні <g/> .
doc#24 Чому не Україна голубої далі ( <g/> « <g/> Народній Малахій <g/> » Миколи Куліша <g/> ) і не традиційна Україна зелених гаїв і полових хлібів з жайворонками <g/> , а червона Україна панує в « <g/> Вертепі <g/> » <g/> ?
doc#25 У ( <g/> 5 <g/> , 459 <g/> ) він обмежує склад другої групи тільки на полянах і деревлянах <g/> , уважаючи сіверян і дреговичів за перехідну групу до оселених далі на північ східньослов'янських племен <g/> ; а уличів і тиверців він ладен тепер розглядати як проміжну групу між обома українськими типами <g/> .
doc#26 Три рази воно виступає як передмова <g/> ; тут таки раз — як передслово <g/> , а далі три рази як предисловіє <g/> .
doc#27 Але центральними тематичними компонентами в кореспонденції Кулішевій було інше <g/> : його творчі пляни <g/> , а далі — загальна концепція української літератури й культури <g/> , загальна концепція української історії <g/> , місце української нації супроти росіян і супроти поляків <g/> , взаємини підросійської України з Галичиною й Буковиною і виховання української людини <g/> .
doc#28 Він охоче пише про речі або особи <g/> , не називаючи їх ( <g/> « <g/> Наставила шовкових кросен <g/> » – так починається без підмета поезія <g/> , і поет і далі не називає « <g/> героїні <g/> » свого вірша <g/> ) або називаючи їх тільки займенником ( <g/> « <g/> Вона жива і нежива <g/> » – хто вона <g/> , в усій поезії невідомо <g/> ) <g/> , при чому те <g/> , що в одній строфі він називає займенником третьої особи <g/> , в дальших строфах він може назвати займенником першої або другої особи ( <g/> « <g/> За водою зозуля кує <g/> » <g/> ) <g/> ; він охоче впроваджує в поезії якісь нерозкривані інтимні подробиці <g/> : </p><p> ( <g/> Двічі я зрадив ніжну сестру <g/> . </p>
doc#29 Про мій другий виступ <g/> , який фактично не відбувся <g/> , мова піде далі <g/> .
doc#30 Якщо так буде далі <g/> , можна передбачити масові банкрутства відповідних виробників <g/> .
doc#31 ( <g/> До того двоє останніх гасел узято з « <g/> Вальдшнепів <g/> » <g/> , роману <g/> , що формально не належить до цього жанру <g/> , хоч і стоїть на його межі — та про це далі <g/> .
doc#32 Вільна Українська Академія Наук <g/> , — далі зватиму її просто Академія — не сягає в далеч століть <g/> .
doc#33 Далі відбувається символічна сцена <g/> , коли Степан <g/> , придбавши собі міський костюм <g/> , спалює свою сільську одежину <g/> , а чоботи викидає на смітник <g/> .
doc#34 І він показав <g/> , що за цим зовнішнім спокоєм нема спокою внутрішнього <g/> , що в цьому світі далі чинні пекельні сили руйнування і знелюдинення людини <g/> .
doc#35 У своїх віршах він писав <g/> : « <g/> На Україні не один гине <g/> , Україна — море нині червоне <g/> » і далі <g/> : « <g/> Як човен на воді валами ся хвіє <g/> , Так з Україною нашою діє <g/> , І гірше ще — човен пливе водою <g/> , А Україна - в крові <g/> » <g/> .
doc#36 Своє опрощение Ґе здійснював не тільки незалежно від Толстого <g/> , а й зайшов у ньому далі <g/> , ніж письменник у ті роки <g/> . </p>
doc#37 На чолі проводу стояв там колись вояк армії УНР <g/> , згодом оборонець Закарпаття <g/> , а далі редактор « <g/> Дозвілля <g/> » Свирид Микитович Довгаль <g/> . </p>
doc#38 На під назвою « <g/> Київська романтика <g/> » <g/> , читач побачить <g/> , що характеристика ця починається не з біографії поета ( <g/> про неї ні слова <g/> ) <g/> , не з окреслення його ідеології ( <g/> про це буде далі згадка <g/> , що йому належить місце « <g/> не лише в історії літератури <g/> , а і в історії української політичної думки <g/> !
doc#39 <p> Але ще далі <g/> : зливаються і простори <g/> .