Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#102 Він мені її виніс і став показувати <g/> .
doc#102 Першу він подарував' бо не знав <g/> .
doc#102 А він так трошки зам'явся і каже <g/> : « <g/> Це не моя книжка <g/> , я — не автор <g/> » <g/> .
doc#102 І він написав <g/> .
doc#102 , то між тими двома зустрічами була моя стаття про « <g/> Таврію <g/> » <g/> , тобто він довідався про мою статтю про його твір <g/> . Коли він спершу мене рекомендував <g/> , приймав
doc#102 Коли він спершу мене рекомендував <g/> , приймав і т. д„ то він не знав' тієї статті <g/> .
doc#102 Коли він спершу мене рекомендував <g/> , приймав і т. д„ то він не знав' тієї статті <g/> .
doc#102 Після тієї моєї статті про « <g/> Таврію <g/> » він <g/> , очевидно <g/> , вирішив <g/> , що я не заслуговую ні на які відзначення <g/> .
doc#102 Він був дуже здібний <g/> .
doc#102 Це ще з тих років <g/> , коли він був студентом <g/> .
doc#102 Не пригадую <g/> , чи він був спочатку в кращій чи середній <g/> , але після розподілу опинився в найкращій <g/> .
doc#102 Він вже тоді виділявся <g/> .
doc#102 Писав він майже без помилок чи без помилок <g/> , а в ті роки це було рідкісне явище <g/> , бо народ був не дуже грамотний <g/> .
doc#102 Одним словом <g/> , він опинився в першій групі <g/> . </p>
doc#102 Він приїхав явно з села <g/> .
doc#102 Усе він знає <g/> , усе вміє <g/> , в оцій маминій сорочці — це було дуже мило дивитись <g/> .
doc#102 еволюціонував <g/> . І так воно й пішло від цього аж до « <g/> Собору <g/> » <g/> . </p><p> Він талановитий <g/> , не піддаю ніякому сумніву <g/> . Але що він почав писати так як треба
doc#102 Але що він почав писати так як треба <g/> , так як вимагається <g/> , то це його й загубило як письменника <g/> .
doc#103 , і в світовому інтелектуальному контексті <g/> , його Ім'я є знаковим для української культури <g/> . </p><p> Він не любив давати інтерв'ю — усі його розмови « <g/> для преси <g/> » можна перелічити по
doc#103 Він взагалі ставився до людей <g/> , що оточували його <g/> , дуже вибагливо <g/> , до світу <g/> , в якому жив <g/> , — надто скептично <g/> . </p>