Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#25 Він бо завжди виходив з ним же формульованої засади про те <g/> , що “ <g/> українство <g/> ” було для нього <g/> релігією життя <g/> ” ( <g/> ЗНТШ 121 <g/> , 236 <g/> ) і не шкодував часу й сил для служіння цій “ <g/> релігії <g/> <g/> .
doc#21 Журнал літератури <g/> , мистецтва і критики <g/> <g/> , і не був він <g/> у співпраці <g/> ” з МУРом <g/> , а просто на кінцевій сторінці обкладинки великими літерами стояло “ <g/> МУР <g/> <g/> .
doc#72 А Дорошенко ( <g/> 1949 <g/> , 35 <g/> ) відзначає як історичний факт <g/> , що в Полтаві 1903 р. в родині Комличенків двоє гімназистів розмовляли між собою по-українському і додає <g/> , що це його “ <g/> дуже приємно здивувало <g/> <g/> , бо досі він <g/> ще не бачив таких гімназистів <g/> <g/> .
doc#72 Свого роду лінґвістичний коментар до цих думок знаходимо в Нечуя-Левицького <g/> : “ <g/> Я ж часто зустрічаюся з студентами <g/> , і вони усі говорять народною українською мовою <g/> , тільки один студент С. Петлюра і справді балакав зо мною так <g/> , що я спитав його <g/> , чи не з Галичини він <g/> ” ( <g/> 1912 <g/> , 12 <g/> ) <g/> . </p>
doc#0 Він <g/>
doc#7 Чи це порівняння зв'язане з подальшим « <g/> він <g/>
doc#99 Приватний світ <g/> , світ я <g/> , починається прощанням з молодістю <g/> , звідки шлях веде на поріг задзеркалля <g/> , далі до молитви ( <g/> хоч не ясно <g/> , чи відкритої правдам віри й релігії <g/> ) <g/> , а ще далі — до суто вже жіночих мотивів огиди-потягу до чоловіків звіриного запаху і облямованих чорним нігтів <g/> , до захланної порожнечі жінок <g/> , жадібних чоловіка і жадібних його смерти <g/> , намірених побудувати світ « <g/> без Агамемнона <g/> » <g/> , спроможних забити його <g/> , але не спроможних жити без нього <g/>
doc#12 : „Тількищо повернувся він <g/>