Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#98 Дотепний <g/> , бездоганно чесний <g/> , він був мало пристосований до радянської системи донощицтва й брехні <g/> , і наукова кар'єра в тих обставинах йому не вдавалася <g/> , на нього сипалися доноси <g/> , двері університетів закрилися для нього <g/> , потім адміністратори відцуралися його в усьому Харкові <g/> , і врешті-решт він був змушений податися до Полтави <g/> , до педінституту <g/> .
doc#98 Дотепний <g/> , бездоганно чесний <g/> , він був мало пристосований до радянської системи донощицтва й брехні <g/> , і наукова кар'єра в тих обставинах йому не вдавалася <g/> , на нього сипалися доноси <g/> , двері університетів закрилися для нього <g/> , потім адміністратори відцуралися його в усьому Харкові <g/> , і врешті-решт він був змушений податися до Полтави <g/> , до педінституту <g/> .
doc#98 Я тоді не чув про Новиченка <g/> , не читав про нього або його самого <g/> .
doc#98 або Дядька Тараса ( <g/> Миколи — Кулішевого Мазайла <g/> , не того <g/> , що нехай без нього не можемо жити <g/> , але хіба для того <g/> , щоб перед образом його складати неутомленнїї
doc#98 Але <g/> , може <g/> , ірраціонально <g/> , химерно алогічно <g/> , скаже він і про автора листа — людину і вченого <g/> , — і так само <g/> , хай навіть алогічно <g/> , виправдає мене за те <g/> , що я прив'язав до нього аматорські міркування про перспективи на майбутнє України <g/> , міркування <g/> , що на них ніхто не мусить приставати <g/> , як <g/> , певна річ <g/> , не мусить і зважати <g/> , візьміть усе тільки за <g/> , як французи звуть <g/> , le verbiage <g/> .
doc#99 Приватний світ <g/> , світ я <g/> , починається прощанням з молодістю <g/> , звідки шлях веде на поріг задзеркалля <g/> , далі до молитви ( <g/> хоч не ясно <g/> , чи відкритої правдам віри й релігії <g/> ) <g/> , а ще далі — до суто вже жіночих мотивів огиди-потягу до чоловіків звіриного запаху і облямованих чорним нігтів <g/> , до захланної порожнечі жінок <g/> , жадібних чоловіка і жадібних його смерти <g/> , намірених побудувати світ « <g/> без Агамемнона <g/> » <g/> , спроможних забити його <g/> , але не спроможних жити без нього <g/> …
doc#102 Не знаю точно <g/> , як він сказав <g/> , а знаю точно <g/> , як мені передали <g/> : « <g/> Для нього ( <g/> тобто для мене <g/> ) і для мене ( <g/> тобто для Гончара <g/> ) краще не зустрічатися <g/> » <g/> . </p>
doc#103 Але це дуже ірраціональне почуття <g/> , щоб про нього говорити раціонально <g/> . </p>