Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#92 , ніхто <g/> , за винятком Унбеґауна <g/> , що пробував апелювати до шляхетности інших колег ( <g/> він не був американцем <g/> , а до того ж <g/> , як він сам любив підкреслювати <g/> ,
doc#92 Особисто я нікого з них не знав <g/> , за винятком хіба Ерта Кайперса <g/> , та й і з ним знайомство було тільки короткочасне ( <g/> він викладав якийсь час у Колюмбійському університеті <g/> , але в відділі мовознавства <g/> , а не славістики <g/> ) і давно перервалося <g/> .
doc#81 Коли 1943 року <g/> , перед відступом німців <g/> , я ладнався тікати на захід <g/> , я хотів попередити про статус Файбишенка — Булаховського <g/> , коло якого він крутився ( <g/> він навіть вступив до мовної аспірантури перед війною <g/> ) <g/> .
doc#81 В усіх цих фільмах дратувала статичність <g/> , відмова від сюжетної лінії ( <g/> він покохав її <g/> , вона забила його <g/> …
doc#72 <p> Мирний був проти будь-якої неукраїнської тематики в українській літературі ( <g/> він <g/> , приміром <g/> , не схвалював кримські оповідання Коцюбинського <g/> ) <g/> ; проти перекладів ( <g/> хоч сам переклав “ <g/> Короля Ліра <g/> ” <g/> , та ніколи його не друкував <g/> ) <g/> ; проти не-народних слів <g/> , включно з позиченими словами ( <g/> “ <g/> слова <g/> , котрі народ не вживає <g/> , такі як нерви <g/> , енерґія <g/> " <g/> ) <g/> , а обстоював послідовну чистоту народної мови в літературі ( <g/> Мирний 491 <g/> , 461 <g/> ) <g/> .
doc#84 Ґлєб Успенський порівнював такі методи ( <g/> він їх знав тільки в примітивних зародках <g/> ) з ловлею оселедців <g/> , коли ті зграями пливуть метати ікру <g/> .
doc#9 Південно-східні говірки зліквідували чергування приголосних у першій особі однини дієслів II дієвідміни ( <g/> ходю <g/> , молотю <g/> , возю <g/> , носю <g/> ) <g/> , втратили закінчення -ть у третій особі однини тих-таки дієслів не під наголосом ( <g/> він ходе <g/> , носе <g/> ) <g/> .
doc#78 Південно-східні говірки зліквідували чергування приголосних у першій особі однини дієслів 2 дієвідміни ( <g/> ходю <g/> , молотю <g/> , возю <g/> , носю <g/> ) <g/> , втратили закінчення -ть у 3 особі однини тих таки дієслів не під наголосом ( <g/> він ходе <g/> , носе <g/> ) <g/> .
doc#40 <p> Наголос числівника один регулюється правилами займенникового наголосу ( <g/> він скрізь на останньому складі <g/> , тільки в родовому і орудному відмінку жіночого роду однини і в оруд- </p><p> ному відмінку множини — на передостанньому <g/> , як у займенника той <g/> ) <g/> , а наголос числівників тисяча <g/> , мільйон <g/> , мільярд <g/> , як у іменників <g/> , нерухомий ( <g/> На Західній Україні в числівнику тисяча в множині наголос пересувається на закінчення <g/> : тисячі — тисяч — тисячам <g/> …
doc#46 За це він нападав навіть на Самчука <g/> , з яким підтримував приязнь і взаємодовір'я. Бажанський <g/> , — казав він <g/> , — ні на що не здатний <g/> , він <g/> , як і Янів <g/> , — типові львівські самозакохані позери-балакуни <g/> , друкувати їх не слід <g/> , вони ніколи нічого путящого не напишуть ( <g/> він не дуже любив галичан <g/> ) <g/> .
doc#12 : не ходити <g/> , нехтувати <g/> , ненавидіти <g/> , недобачати ( <g/> Він недобачає <g/> .
doc#80 Цей епізод викладений самою Маґдою фон Гаттінґберґ <g/> , з численними й довгими уривками з листів Рільке до неї ( <g/> він звав її Бенвенута <g/> ) у її книжці <g/> : Magda von Hattingberg <g/> , « <g/> Rilke und Benvenuta <g/> .
doc#40 Але в першому реченні воно окреслює спосіб <g/> , яким хвилювалася героїня ( <g/> видимо — в протилежність прихованому <g/> , внутрішньому хвилюванню <g/> ) <g/> , і прилягає до дієслова хвилювало <g/> , а в другому реченні воно показує припущення оповідача ( <g/> він припускає <g/> , що професор протверезився <g/> , але не певний цього <g/> ) і стосується до речення як цілости <g/> , окреслюючи ступінь переконаности в його правдивості <g/> .
doc#40 Так само і займенник себе стосується до дійової особи ( <g/> Він </p><p> побачив себе у дзеркалі <g/> ) <g/> .
doc#72 Мов той герой Гоголевого “ <g/> Одруження <g/> ” <g/> , який не міг повірити <g/> , що сіцілійські селяни говорять по-італійському ( <g/> він помилково думає <g/> , що по-французькому <g/> ) <g/> , закарпатці підсвідомо вважали російську мову атрибутом панства <g/> , адже ніяк не простолюддя <g/> .
doc#40 Третя особа означає всі ті особи <g/> , які не беруть участи в розмові ( <g/> він <g/> .
doc#25 Він бо в студентські роки ( <g/> він народився в с. Зозулинці Бердичівського повіту <g/> , учився в Полонному й Житомирі <g/> , а студентом був у Київському університеті <g/> ) брав активну участь в українському громадському русі і на доноси поляків перед польським повстанням 1863 р. був змушений покинути університет <g/> , трохи не закінчивши курсуii <g/> .
doc#10 Ніковському було 33 роки <g/> , Грінченко 55 <g/> , Голоскевичеві 34. Ганцову було в той час всього 26 років ( <g/> він народився 25 листопада 1892 року <g/> ) <g/> .
doc#96 Через стільки років ( <g/> він назвав якусь астрономічну цифру <g/> ) ми з'єднаємо Европу з Америкою <g/> » <g/> .
doc#21 <p> У житті він завжди був сповнений думок і теорій <g/> , але був вихований у делікатності <g/> , в якій було і щось від стриманости борщівських селян ( <g/> він радо згадував свою батьківщину <g/> , він взагалі не перекреслював ні в чому свого минулого <g/> , він згадував замилувано і Борщівщину <g/> , і Загреб <g/> , і — пізніше <g/> , вже в Америці — Мюнхен <g/> ) <g/> , але було і щось від довоєнної церемонности галицького містечка чи й Львова <g/> , отой стиль галицького “ <g/> цілу-руці <g/> ” <g/> .