Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#45 Він не був поетом <g/> , але він знайшов поетичний вислів своїм почуттям <g/> : рядки народної пісні <g/> , що їх він наводить у Гол 93 і не раз повторює при інших нагодах — </p><p> Не всі тії сади родят <g/> , котрі зацвітают <g/> , </p><p> не всі тоті побираются <g/> , котрі ся кохают <g/> . </p>
doc#24 Він не стільки закликав <g/> , скільки підсумовував <g/> .
doc#9 ) </p><p> Відразу я занурився в працю над своєю <g/> , як ми казали <g/> , « <g/> Галичиною <g/> » <g/> , і це були також місяці мого безнастанного спілкування з Василем Івановичем ( <g/> а поза очі ми його звичайно звали ще « <g/> дядя Вася <g/> » <g/> ) <g/> , Кілька разів на тиждень я забігав до нього <g/> , ділився своїми знахідками і відкриттями <g/> , вислуховував його поради <g/> , завжди дорогоцінні <g/> , обговорював свої сумніви <g/> .
doc#32 ( <g/> Здається <g/> , що він і не був учасником перших зборів в Авґсбурзі <g/> .
doc#81 Хоч уже минув рік <g/> , відколи вони побралися <g/> , вона пізнала його не тільки з розмов <g/> , а і з чоловічого гону <g/> , вона зверталася до нього на « <g/> ви <g/> » і звала його Юрій Андріянович <g/> , а вона для нього була Маруся і « <g/> ти <g/> » <g/> .
doc#72 Наум Каганович теж підпав під хвилю нищення так само <g/> , як багато “ <g/> пролетарських <g/> ” письменників <g/> , яких він підносив <g/> , як от </p><p> І. Микитенко <g/> , І. Кириленко та інші <g/> .
doc#10 Але і самого факту <g/> , що він віддав десяток років свого життя праці над Академічним словником і надав цьому досі не перевершеному виданню свого духа печать <g/> , досить для того <g/> , щоб записати ім'я Ганцова золотими літерами на таблиці визначних діячів української культури <g/> .
doc#45 Він не міг не бачити загрози розпаду і української культури <g/> , загрози поглинення української мови російською <g/> .
doc#81 Повернувшися до Ленінµраду <g/> , він відновив наше листування <g/> .
doc#41 На жаль <g/> , вищезазначений ( <g/> чи не зазначений <g/> ) критик виявив цим тільки те <g/> , що він може добрий патріот <g/> , але поняття не має про історію літератури <g/> .
doc#47 А от риси батькового портрета <g/> : « <g/> страшна батькова розправа <g/> : нагаї й карцер <g/> » <g/> ; батько націляється <g/> , готовий забити Буцила <g/> , того самого <g/> , що його пестила мама <g/> , а далі він безжально продає Буцила різникові <g/> , бо батькові « <g/> завжди було потрібно грошей <g/> » <g/> ; батька діти завжди боялися <g/> ; « <g/> тижневі батькові нагаї <g/> » <g/> , « <g/> коли він гнівається <g/> , то не пам'ятає сам себе <g/> » <g/> ; він устає на ввесь свій довгий зріст і хоче вдарити Іва <g/> ; коли надходить батько <g/> , настає мертва мовчанка <g/> , діти « <g/> затихають <g/> , як в німому царстві <g/> » <g/> ; із своїм малим маєтком- хутором він міг би належати хіба до підпанків <g/> , « <g/> але він жив <g/> , як пан <g/> , на всю губу <g/> , химерив про різні підприємства і пускав гроші в три рукави <g/> » <g/> . </p>
doc#20 Ізольований від головного потоку американського життя <g/> , Юрко лишався в полоні привезеного з дому романтизму <g/> , я поступово від нього відходив <g/> .
doc#45 Щождо Поґодінської теорії <g/> , то він обмежився на побіжній <g/> , правда <g/> , негативній ремарці про її " <g/> легкомьісленность <g/> " ( <g/> Потебня 1896 <g/> , 806 <g/> ) <g/> .
doc#4 Зв'язок з Ахматовою дещо окресленіший <g/> , але й він не може йти в порівняння з Олесевим впливом <g/> .
doc#35 В проповідях він уникає всього стороннього <g/> : анекдот <g/> , історій <g/> , наукових даних <g/> .
doc#27 Завдав він мені свято <g/> .
doc#27 <p> Віра в непереможну <g/> , чарівну силу українського слова часом приводила писання Куліша до наївности <g/> , як от <g/> , коли він <g/> , видаючи свою « <g/> Граматку <g/> » <g/> , сподівався від неї перевороту в свідомості народу українського <g/> , вона бо навчить його <g/> , « <g/> як йому подобає на світі жити <g/> » ( <g/> до Милорадовичівни <g/> , 1857 <g/> ) <g/> .
doc#81 Так він поставив був « <g/> Святу Йоанну <g/> » Б. Шова і « <g/> Повітряний пиріг <g/> » Ромашова <g/> .
doc#77 <p> З Василем Шереметою ми знайомимося в останній день його перебування на селі <g/> : завтра він їде до гімназії в Крем'янець <g/> ; він перейшов до шостої кляси <g/> .
doc#47 Та як би там не було <g/> , річ певна <g/> , що навернення Лятуринської до своєрідного культу української ритуальности й мітологїї в останні десять років її життя <g/> , навернення палке <g/> , лихоманкове й беззастережне <g/> , до фанатизму <g/> , до спалахів гнівної злоби <g/> , ба навіть ненависти супроти інакодумців <g/> , було соломинкою потопельника <g/> , що мала б урятувати її від занурення в самоту й безґрунтянство й дати їй змогу збудувати власний світ <g/> , світ <g/> , яким він повинен бути <g/> , а не яким він був для неї <g/> . </p>