Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#15 Теоретично міркуючи <g/> , всякий ряд <g/> , складений з однорядних іменників у називному відмінку ( <g/> або навіть тільки в формі називного відмінка <g/> ) містить у собі можливість відриву окремих своїх членів <g/> , а відриваючися вони набирають самостійности і можуть <g/> , особливо тоді <g/> , коли ґрунт уже підготований ( <g/> а в даному разі він підготований розгляненими випадками <g/> ) <g/> , переоформитися в називні речення <g/> . </p>
doc#40 Вона зветься <g/> , як відомо <g/> , називний відмінок <g/> .
doc#40 У непрямих відмінках числівників від два до десять <g/> , а також двадцять <g/> , тридцять <g/> , сорок він скрізь переходить на останній склад <g/> , цим самим протиставляючи форму називного відмінка формам непрямих відмінків <g/> : двома <g/> , п'ятьох <g/> , п'яти <g/> , вісьмома <g/> , сорока <g/> , сорокма <g/> .
doc#12 Проте <g/> , знак м'якшення зберігається в формах давального й місцевого відмінка однини іменників <g/> , коли він є в називному відмінку <g/> , напр <g/> .
doc#40 Тяжче визначити тип відмінювання тих pluralia tantum <g/> , що кінчаються на -и <g/> , -і. В давальному <g/> , орудному й місцевому відмінку вони мають правда <g/> , звичайні закінчення -ам ( <g/> -ям <g/> ) <g/> , -ами ( <g/> -ями <g/> ) <g/> , -ах ( <g/> -ях <g/> ) <g/> , тільки іменники люди <g/> , кури <g/> , гуси <g/> , діти <g/> , сіни <g/> , сани <g/> , груди проти норми мають у цих відмінках пом'якшений кінцевий приголосний основи ( <g/> людям <g/> , курям <g/> , гусям <g/> , дітям і т. д. <g/> ) <g/> , а в орудному відмінку вони поруч звичайного закінчення -ями можуть мати -ми ( <g/> курми <g/> , людьми <g/> , гусьми <g/> , дітьми <g/> , сіньми <g/> , саньми <g/> , грудьми <g/> , а також ворітьми від ворота <g/> ; паралельно — грудима і дверима <g/> ) <g/> , Тяжче зорієнтуватися в закінченнях родового відмінка <g/> , який може мати закінчення -ів <g/> , -ей і нульове <g/> .
doc#40 <p> У значенні приблизности вживаються прийменники коло <g/> , близько з родовим відмінком <g/> , з з знахідним <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> Числівники п'ятдесят — дев'ятдесят мають наголос в усіх відмінках на останньому складі <g/> . </p>
doc#40 Правда <g/> , є такі іменники <g/> , які назверх можуть мати не всі названі відмінки <g/> , наприклад <g/> , від слова радіо є тільки називний <g/> , знахідний і орудний ( <g/> радіом <g/> ) відмінки <g/> , а нема родового <g/> , давального і місцевого відмінків <g/> .
doc#15 Це спростовується <g/> , подруге <g/> , теоретично тим <g/> , що називні відмінки вивісок і заголовків неминучі у всякій мові <g/> , що має категорію імени і категорію називного відмінка в силу тієї простої обставини <g/> , що слово не може не мати називної функції <g/> , що функція ця може застосовуватися до поодинокого предмета і що форма називного відмінка імени чіткіше від будь-яких інших форм слова виражає цю номінативну функцію <g/> .
doc#40 Родовий відмінок часу <g/> , можливий тільки тоді <g/> , коли іменник супроводиться прикметником або словом <g/> , що виступає в ролі прикметника <g/> , значенням досить чітко відмежований від знахідного <g/> .
doc#40 <p> Також шелесні звуки можуть виступати паляталізовано перед а <g/> , у <g/> , але тільки в кінці іменників середнього роду типу зілля і в орудному відмінку однини іменників жіночого роду третьої відміни <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> А. ПРИДІЄСЛІВНЕ БЕЗПОСЕРЕДНЄ КЕРУВАННЯ </p><p> а <g/> ) знахідний відмінок </p><p> Найтиповіше і одне з найсильніших керувань дієслова — це керування знахідним відмінком <g/> , коли цей останній виконує функцію об'єкта при перехідних ( <g/> транзитивних <g/> ) дієсловах — себто позначає той предмет <g/> , на який переходить дія <g/> , напр <g/> .
doc#40 ) * Іноді час окреслюється станом дійової особи <g/> ; відповідний іменник теж ставиться тоді звичайно в орудному відмінку <g/> , напр <g/> .
doc#3 , —якщо хочете <g/> , вже в « <g/> другій мініреволюції <g/> » <g/> , цього разу морфологічній <g/> , іменникові форми прикметникового зразка <g/> , здатного на узгодження <g/> , перенесено до — генетично « <g/> іменникового <g/> » зразка <g/> , тепер уже мішано іменниково- прикметникового <g/> , — і так постали форми непрямих відмінків типу п'ятьох голубів—п'ятьом голубам <g/> .
doc#40 Наприклад <g/> , за схемою <g/> : наголос на основі в однині і в називному відмінку множини <g/> , а в решті відмінків множини на закінченні відміняються слова зуб — зуба — зуби — зубів <g/> , гість — гостя — гості — гостей <g/> .
doc#40 <p> 2. У формі називного і орудного відмінка однини іменників жіночого роду 3-ої відміни <g/> , напр <g/> .
doc#40 Одначе можливі також і синтаксичні зв'язки бідний <g/> , багатий з орудним відмінком ( <g/> »Багата артіль лісами«—Вирг <g/> .
doc#40 Наприклад <g/> , другий знахідний відмінок <g/> : « <g/> Тож тебе по трав'яних просторах <g/> , де шугали з клекотом орли <g/> , по тернах <g/> , по будяках і зорях <g/> , на аркані <g/> , бранку <g/> , волокли <g/> » ( <g/> Вирг <g/> .
doc#40 При зв'язку керування числівник визначає не тільки відмінок іменника <g/> , як це нормально при керуванні буває <g/> , а і його число <g/> .
doc#40 Одні з них <g/> , з іменниковими й числівниковими корелятами в відповіді <g/> , відміняються тільки в відмінках <g/> : хто <g/> , що <g/> , скільки <g/> ; інші <g/> , з прикметниковими корелятами <g/> , — в родах <g/> , числах і відмінках <g/> : який ( <g/> про властивість предмета <g/> ) <g/> , чий ( <g/> про приналежність предмета <g/> ) <g/> , котрий ( <g/> про місце предмета за порядком <g/> ) <g/> . </p>