Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 посилання процитовані <g/> , тож зупинятись па ньому немає потреби <g/> . </p><p> Концепція другого гріха не менш
doc#1 свари <g/> » <g/> , написаний 26 листопада 1860 р. В ньому Т. Шевченко заперечує минуле України <g/> . Тепер
doc#1 ідей та поглядів Т. Шевченка в 1860 р. <g/> , то в ньому не залишиться нічого нез'ясованого <g/> .
doc#2 брязкіт зброї і громовиці <g/> . І ось зазвучала в ньому гра сумна сопілок <g/> , і зразу постало перше
doc#2 родити <g/> , гону <g/> , що проймає природу й людину і що в ньому здійснюється безсмертність роду <g/> , роду <g/> ,
doc#4 : </p><p><g/> … а серце гоном весни налляте <g/> . </p><p> Кричать у ньому дикі гуси <g/> , </p><p> що вертаються з-за морів <g/> . </p><p> ( <g/> « <g/> На
doc#4 знаємо <g/> , як складався цей збірник <g/> . Не сказано в ньому нічого про багато речей <g/> . Чи він охоплює всі
doc#5 , власне <g/> , зайвий у цій схемі типів кохання <g/> , в ньому поєднані риси Іванчука й Дмитра <g/> . Він появився в
doc#5 гаянням часу <g/> , порожньою пригодою <g/> . Не було в ньому нічого ні цікавого <g/> , ні ориґінального <g/> . Це було
doc#5 , завжди лишається трохи менший х <g/> , а в ньому знову ще менший <g/> , і так до без кінця <g/> , аж поки
doc#6 , яких Курилик <g/> , імовірно <g/> , навчився або які в ньому посилилися під впливом тих щасливих довгих
doc#6 проти цих маштабів <g/> , яка недолуга людина в ньому <g/> , яка до того ж сидить <g/> , не знати як <g/> , спиною до
doc#6 годі тлумачити по- різному <g/> . Кожний побачить у ньому емблему християнської релігії-віри і ніщо
doc#6 . У його автобіографії Хтось був з ним і в ньому <g/> , але в дійсності Він був радше коло нього <g/> , і сам
doc#6 з з <g/> , а вже й поготів <g/> , чи його можна замінити на в ( <g/> ньому <g/> ) <g/> . Звідси його гістеричне <g/> , корчійне <g/> ,
doc#6 . </p><p> — Бо він не повинен був би подобатися мені <g/> . Усе в ньому зроблено хибно <g/> , безнадійно хибно <g/> !
doc#7 перша половина вірша <g/> : </p><p> Цей звід — це дерево <g/> : при ньому Не гомін слав свій шлях <g/> , </p><p> Немов би спогад і
doc#8 жахає <g/> . Потім вдумуєшся — і бачиш <g/> , що в ньому є велика частка правди <g/> : радянське
doc#8 роки <g/> , чимраз більше відкриватиметься в ньому нащадкам другий елемент його <g/> , той елемент <g/> , що я
doc#8 Війона <g/> , то хай і нам буде дозволено побачити в ньому сполучення рис пересиченого цивілізацією