This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 | він благослив Н. <g/> : </p><p> — їдьте <g/> , ми вас знайдемо <g/> . </p> <p> | Йому | був властивий <g/> , як перед тим у репліці про |
doc#6 | , а тому <g/> , що таке піднесення його не цікавило <g/> . | Йому | цілком вистачало досягненого ним суспільного |
doc#6 | році свого життя він таки узявся за цю техніку <g/> . | Йому | належить фресковий розпис каплиці св <g/> . Томаса |
doc#6 | темпи в збиранні мистецьких вражень <g/> ! </p><p> ii | Йому | не могли не імпонувати в романі вислови <g/> , що |
doc#9 | до того ж винятково темпераментний і рухливий <g/> . | Йому | разом з Оп <g/> . Марковичем завдячує <g/> , мабуть <g/> , |
doc#13 | капіталізму <g/> . Байрон тут був зовсім ні при чому <g/> . | Йому | вистачало того <g/> , що якби його герої не були |
doc#15 | , тоді як при прислівниках усі <g/> . Так <g/> , у реченні " <g/> | Йому | трохи соромно стало за Ферапонта <g/> " ( <g/> М. |
doc#16 | , стягає цей рух назад <g/> , до попереднього етапу <g/> . | Йому | все здається <g/> , що перед ним його старі вороги — з |
doc#18 | шлях до Єгови <g/> . </p><p> Але це заперечення Франко дав <g/> . | Йому | присвячений розділ XX <g/> . І хіба ж не йому |
doc#21 | … Спершу прийшов до мене </p><p> Ігор Костецький <g/> . | Йому | доручили попередити мене <g/> , що мене будуть |
doc#21 | . Він пробував у ті роки писати й оповідання <g/> . | Йому | здавалося <g/> , що свій погляд на світ і мистецтво |
doc#21 | більше есеї <g/> , які колись ми друкували в “ <g/> Арці <g/> ” <g/> . | Йому | треба було не тільки творити в своєму мистецтві |
doc#29 | , коли йшлося не про ворогів <g/> , а про малих сих <g/> . | Йому | <g/> , людині Заходу <g/> , причетній до культури |
doc#35 | <p> Найменше схильний Баранович до демократизму <g/> . | Йому | імпонує сила <g/> . Заслугу князя Володимира він |
doc#35 | Баранович пише <g/> : « <g/> Згодою держави зростають <g/> » <g/> . | Йому | болить і братовбивча війна на Україні <g/> , і |
doc#35 | всіх прав українського народу під опікою царя <g/> . | Йому | здавалося <g/> , що Московщина — сама по собі <g/> , а цар — |
doc#35 | вітрам і морю <g/> , і настане велика тиша <g/> » <g/> . | Йому | здається <g/> , що двоголовий російський орел |
doc#36 | , а найголовніше — мистецьку непідлеглість <g/> . </p> <p> | Йому | це давалося легко й природно <g/> , бо <g/> , властиво <g/> , не |
doc#36 | з ним гомоніти <g/> » <g/> . — Порудомінський <g/> . — С. 160 <g/> ) <g/> . | Йому | справляло приємність робити їм послуги <g/> , |
doc#36 | , щоб учитися далі <g/> , і вперше опиняється в Росії <g/> . | Йому | сімнадцять <g/> . Процес формування характеру |