This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 | посилання процитовані <g/> , тож зупинятись па | ньому | немає потреби <g/> . </p><p> Концепція другого гріха не менш |
doc#1 | свари <g/> » <g/> , написаний 26 листопада 1860 р. В | ньому | Т. Шевченко заперечує минуле України <g/> . Тепер |
doc#1 | ідей та поглядів Т. Шевченка в 1860 р. <g/> , то в | ньому | не залишиться нічого нез'ясованого <g/> . |
doc#2 | брязкіт зброї і громовиці <g/> . І ось зазвучала в | ньому | гра сумна сопілок <g/> , і зразу постало перше |
doc#2 | родити <g/> , гону <g/> , що проймає природу й людину і що в | ньому | здійснюється безсмертність роду <g/> , роду <g/> , |
doc#4 | : </p><p><g/> … а серце гоном весни налляте <g/> . </p><p> Кричать у | ньому | дикі гуси <g/> , </p><p> що вертаються з-за морів <g/> . </p><p> ( <g/> « <g/> На |
doc#4 | знаємо <g/> , як складався цей збірник <g/> . Не сказано в | ньому | нічого про багато речей <g/> . Чи він охоплює всі |
doc#5 | , власне <g/> , зайвий у цій схемі типів кохання <g/> , в | ньому | поєднані риси Іванчука й Дмитра <g/> . Він появився в |
doc#5 | гаянням часу <g/> , порожньою пригодою <g/> . Не було в | ньому | нічого ні цікавого <g/> , ні ориґінального <g/> . Це було |
doc#5 | , завжди лишається трохи менший х <g/> , а в | ньому | знову ще менший <g/> , і так до без кінця <g/> , аж поки |
doc#6 | , яких Курилик <g/> , імовірно <g/> , навчився або які в | ньому | посилилися під впливом тих щасливих довгих |
doc#6 | проти цих маштабів <g/> , яка недолуга людина в | ньому | <g/> , яка до того ж сидить <g/> , не знати як <g/> , спиною до |
doc#6 | годі тлумачити по- різному <g/> . Кожний побачить у | ньому | емблему християнської релігії-віри і ніщо |
doc#6 | . У його автобіографії Хтось був з ним і в | ньому | <g/> , але в дійсності Він був радше коло нього <g/> , і сам |
doc#6 | з з <g/> , а вже й поготів <g/> , чи його можна замінити на в ( <g/> | ньому | <g/> ) <g/> . Звідси його гістеричне <g/> , корчійне <g/> , |
doc#6 | . </p><p> — Бо він не повинен був би подобатися мені <g/> . Усе в | ньому | зроблено хибно <g/> , безнадійно хибно <g/> ! |
doc#7 | перша половина вірша <g/> : </p><p> Цей звід — це дерево <g/> : при | ньому | Не гомін слав свій шлях <g/> , </p><p> Немов би спогад і |
doc#8 | жахає <g/> . Потім вдумуєшся — і бачиш <g/> , що в | ньому | є велика частка правди <g/> : радянське |
doc#8 | роки <g/> , чимраз більше відкриватиметься в | ньому | нащадкам другий елемент його <g/> , той елемент <g/> , що я |
doc#8 | Війона <g/> , то хай і нам буде дозволено побачити в | ньому | сполучення рис пересиченого цивілізацією |