Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 світових проблем мало залежало від Н. <g/> , але йому здалося <g/> , що <g/> , скільки можливо <g/> , треба було
doc#0 та як не бути — може <g/> , не було б таке виразне <g/> , як воно стало 1941 року <g/> , якби іншою була хронологія
doc#0 , блимнув своєю посвідкою і запросив піти з ним на розмову — чи дружню <g/> ? — на розмову до КГБ на
doc#0 , чи треба лишити записку громадянці Н. <g/> , і йому сказано <g/> , що робити цього не слід <g/> . Бажання гостя
doc#0 , чи треба лишити записку громадянці Н. <g/> , і йому сказано <g/> , що робити цього не слід <g/> . Бажання гостя
doc#0 знатиме й Галинький <g/> , і ті <g/> , більші <g/> , що стояли за ним <g/> . </p><p> Натрапити на Мусин слід для Н. не становило
doc#0 виявилося <g/> , тих « <g/> помилок <g/> » було дві <g/> . Одну послав йому Бог аж того дня 17 вересня <g/> : Грушевський на
doc#0 , що самого Галицького розстріляно <g/> , нехай буде йому світла пам'ять <g/> . </p><p> На двадцять сьомий день від
doc#0 він благослив Н. <g/> : </p><p> — їдьте <g/> , ми вас знайдемо <g/> . </p><p> Йому був властивий <g/> , як перед тим у репліці про
doc#0 спорошковане вугілля на обличчі Н. <g/> , як воно виглядало на в'їзді — нарешті — до загидженого
doc#0 , меценас Голубовський ( <g/> назвімо його так <g/> ) <g/> . Це з ним тоді перекинувся кількома фразами дядя Вася <g/> .
doc#0 був українським патріотом <g/> , але це не стало йому на заваді прийняти німецьку державну
doc#0 не носила <g/> . </p><p> Інакше виглядав Голубовський <g/> . Його ґетри <g/> , його бриджі <g/> , саме добротне <g/> , німецьке <g/> , а
doc#0 про німецького власника в Асканії-Новій <g/> . Його звали Hohenlohe- Schillingfürst <g/> . Селяни
doc#0 не ходив з голими ногами <g/> , але кожна зустріч із ним нагадувала влучну селянську пашпортизацію <g/> .
doc#0 , глумливо болючий саботаж <g/> , хоч саботажем воно не було <g/> . Комітет чесно опрацьовував свої
doc#0 на Захід <g/> , до Лемківщини й далі <g/> , вона подарувала йому на дорогу валізку <g/> . Ця валізка зазнала чимало
doc#0 ( <g/> німецький патріотизм не перешкоджав йому бути й справжнім українським патріотом <g/> ) <g/> ,
doc#0 у Харкові <g/> . Цього можна було сподіватися <g/> , і воно тоді сталося <g/> , і на це Н. тоді відповів утечею й
doc#0 небо стало занадто розжареним і працювати під ним стало неможливо <g/> , керівні органи німецької