This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 | світових проблем мало залежало від Н. <g/> , але | йому | здалося <g/> , що <g/> , скільки можливо <g/> , треба було |
doc#0 | та як не бути — може <g/> , не було б таке виразне <g/> , як | воно | стало 1941 року <g/> , якби іншою була хронологія |
doc#0 | , блимнув своєю посвідкою і запросив піти з | ним | на розмову — чи дружню <g/> ? — на розмову до КГБ на |
doc#0 | , чи треба лишити записку громадянці Н. <g/> , і | йому | сказано <g/> , що робити цього не слід <g/> . Бажання гостя |
doc#0 | , чи треба лишити записку громадянці Н. <g/> , і | йому | сказано <g/> , що робити цього не слід <g/> . Бажання гостя |
doc#0 | знатиме й Галинький <g/> , і ті <g/> , більші <g/> , що стояли за | ним | <g/> . </p><p> Натрапити на Мусин слід для Н. не становило |
doc#0 | виявилося <g/> , тих « <g/> помилок <g/> » було дві <g/> . Одну послав | йому | Бог аж того дня 17 вересня <g/> : Грушевський на |
doc#0 | , що самого Галицького розстріляно <g/> , нехай буде | йому | світла пам'ять <g/> . </p><p> На двадцять сьомий день від |
doc#0 | він благослив Н. <g/> : </p><p> — їдьте <g/> , ми вас знайдемо <g/> . </p><p> | Йому | був властивий <g/> , як перед тим у репліці про |
doc#0 | спорошковане вугілля на обличчі Н. <g/> , як | воно | виглядало на в'їзді — нарешті — до загидженого |
doc#0 | , меценас Голубовський ( <g/> назвімо його так <g/> ) <g/> . Це з | ним | тоді перекинувся кількома фразами дядя Вася <g/> . |
doc#0 | був українським патріотом <g/> , але це не стало | йому | на заваді прийняти німецьку державну |
doc#0 | не носила <g/> . </p><p> Інакше виглядав Голубовський <g/> . | Його | ґетри <g/> , його бриджі <g/> , саме добротне <g/> , німецьке <g/> , а |
doc#0 | про німецького власника в Асканії-Новій <g/> . | Його | звали Hohenlohe- Schillingfürst <g/> . Селяни |
doc#0 | не ходив з голими ногами <g/> , але кожна зустріч із | ним | нагадувала влучну селянську пашпортизацію <g/> . |
doc#0 | , глумливо болючий саботаж <g/> , хоч саботажем | воно | не було <g/> . Комітет чесно опрацьовував свої |
doc#0 | на Захід <g/> , до Лемківщини й далі <g/> , вона подарувала | йому | на дорогу валізку <g/> . Ця валізка зазнала чимало |
doc#0 | ( <g/> німецький патріотизм не перешкоджав | йому | бути й справжнім українським патріотом <g/> ) <g/> , |
doc#0 | у Харкові <g/> . Цього можна було сподіватися <g/> , і | воно | тоді сталося <g/> , і на це Н. тоді відповів утечею й |
doc#0 | небо стало занадто розжареним і працювати під | ним | стало неможливо <g/> , керівні органи німецької |