This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 | Ліричні тонкощі були йому далекі <g/> . |
doc#0 | Було без значення <g/> , чи все це вигадував сам Костецький <g/> , чи його батько <g/> . |
doc#0 | Але вже незаперечно його фантазією було <g/> , що латинкою його ім'я треба було писати Eaghor <g/> . </p> |
doc#0 | Але вже незаперечно його фантазією було <g/> , що латинкою його ім'я треба було писати Eaghor <g/> . </p> |
doc#0 | Для прикладу <g/> , його апетит був у рівень з Ґарґантюа <g/> . |
doc#0 | Задовольнити його в межах карткової норми виголоднілої Німеччини годі було й думати <g/> . |
doc#0 | У редакції була друкарка <g/> , назвім її Діна <g/> , прізвище забулося <g/> , і воно <g/> , може <g/> , й краше <g/> . |
doc#0 | Але все йому можна подарувати <g/> , бо за тим бив кастальський ключ надхнення <g/> . |
doc#0 | Тут коріння його конфлікту з Довгалем <g/> . |
doc#0 | ( <g/> Якщо вже наважитися на такі кондуїти <g/> , треба було б спершу видати його твори <g/> . |
doc#0 | Це були він сам <g/> , Іван Майстренко — многолітній боротьбіст — лівий антинацист <g/> , після його приїзду — Н. Молодші <g/> , звичайно <g/> , поети-початківці ( <g/> і <g/> , мабуть <g/> , екс-комсомольці <g/> , яких Довгаль витяг із рабства — Василь Онуфрієнко з жінкою Марусею <g/> , Всеволод Біленко <g/> ) <g/> , таких прав не дістали <g/> , їхня праця була технічна <g/> . |
doc#0 | Костецький за віком і за культурою був ближчий до старших <g/> , але його статус був непевний <g/> , то серед сеньйорів <g/> , то з « <g/> плебсом <g/> » <g/> . |
doc#0 | <p> Н. почував <g/> : він не тільки не дав себе зловити ворожому й чужому — він зберіг себе і себесвоє <g/> , хоч воно було повне гіркоти і звад <g/> , і розбрату <g/> . |
doc#0 | Мовляв <g/> , розваговий його характер не пасував до напруженої ситуації <g/> , відкриймо журнал для політики <g/> , для пропаганди <g/> . |
doc#0 | Питання було розпачливо болюче <g/> , але практичного значення воно <g/> , либонь <g/> , не мало <g/> : все йшло шкереберть <g/> , Берлін не існував <g/> , Гітлер і його ближче коло лаштувалося на смерть <g/> . |
doc#0 | Питання було розпачливо болюче <g/> , але практичного значення воно <g/> , либонь <g/> , не мало <g/> : все йшло шкереберть <g/> , Берлін не існував <g/> , Гітлер і його ближче коло лаштувалося на смерть <g/> . |
doc#0 | ) минуло 115 років <g/> , а від смерти 75. Його — їх ми не забули — « <g/> Пригоди молодецького вояченька Швейка <g/> » побачили світ 1921-23. Чех в австро-угорській армії <g/> , найменше в світі дбав він за велич Австро-Угорщини та її не завжди героїчних збройних сил <g/> . |
doc#0 | І чи роман був антимілітаристичний <g/> , а чи просто пасквіль на вайлуватого чеха <g/> , що його недоречно вбгали в неоковирний мундир <g/> . </p> |
doc#0 | Спочатку його популяризовано — ще б пак <g/> , сатира на імперіялістичний мілітаризм <g/> . |
doc#0 | Четвертий — про нього можна б і не казати <g/> , бо на Україні він ніколи своїм і опереним не був <g/> , пробував його прищепити Петербург у XVIII — XIX сторіччі <g/> , а тепер пропонує прищепити Київ <g/> , про наслідки говорити тут рано <g/> , суть цього шляху — пересічність і добробут <g/> . </p> |