Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 <p> Розв'язування світових проблем мало залежало від Н. <g/> , але йому здалося <g/> , що <g/> , скільки можливо <g/> , треба було зважити на тривожні сигнали <g/> .
doc#0 Безглуздість усього людського і людиною створеного <g/> , що стала основою філософії ленінізму й сталінської метастази його в їхній квінтесенції червоного терору <g/> , тепер поширилася з ув'язнень <g/> , арештів і розстрілів ( <g/> а тепер і шибениць <g/> ) <g/> , що запанувала на численних Гулаґах <g/> , поширилася на всі сотні мільйонів населення Імперії без обмежень і порятунку <g/> .
doc#0 <p> Рішення Н. — де бути у війні та як не бути — може <g/> , не було б таке виразне <g/> , як воно стало 1941 року <g/> , якби іншою була хронологія його народження <g/> .
doc#0 <p> Рішення Н. — де бути у війні та як не бути — може <g/> , не було б таке виразне <g/> , як воно стало 1941 року <g/> , якби іншою була хронологія його народження <g/> .
doc#0 Певна річ <g/> , він знав би <g/> , що ця війна не була його <g/> .
doc#0 Гість роззирнувся <g/> , помітив — так потім з'ясувалося <g/> , — на полицях кімнати многотомник « <g/> Історії України <g/> » Грушевського <g/> , назвав своє прізвище <g/> : Галицький <g/> , блимнув своєю посвідкою і запросив піти з ним на розмову — чи дружню <g/> ?
doc#0 Н. запитав <g/> , чи треба лишити записку громадянці Н. <g/> , і йому сказано <g/> , що робити цього не слід <g/> .
doc#0 Н. автоматично вповільнив ходу <g/> , щоб звернути до сховища <g/> , — так його вчили <g/> , але Галицький кинув <g/> : « <g/> Чекістів бомби не беруть <g/> » <g/> .
doc#0 Які думки снувалися під час цілоденної відсутности чоловіка в голові його дружини <g/> , — це його гостителів не турбувало <g/> . </p>
doc#0 Які думки снувалися під час цілоденної відсутности чоловіка в голові його дружини <g/> , — це його гостителів не турбувало <g/> . </p>
doc#0 Н. запитав <g/> , чи треба лишити записку громадянці Н. <g/> , і йому сказано <g/> , що робити цього не слід <g/> .
doc#0 Н. автоматично вповільнив ходу <g/> , щоб звернути до сховища <g/> , — так його вчили <g/> , але Галицький кинув <g/> : « <g/> Чекістів бомби не беруть <g/> » <g/> .
doc#0 Які думки снувалися під час цілоденної відсутности чоловіка в голові його дружини <g/> , — це його гостителів не турбувало <g/> . </p>
doc#0 Які думки снувалися під час цілоденної відсутности чоловіка в голові його дружини <g/> , — це його гостителів не турбувало <g/> . </p>
doc#0 Знатиме Муся <g/> , то знатиме й Галинький <g/> , і ті <g/> , більші <g/> , що стояли за ним <g/> . </p>
doc#0 Одну послав йому Бог аж того дня 17 вересня <g/> : Грушевський на книжковій полиці <g/> .
doc#0 Н. справді сказав цю єресь <g/> , але він сказав про це вчора і сказав Мусі Файбишенкові <g/> : ergo <g/> , на послугах Галицького був не хто інший <g/> , а саме Муся з його лискучою лисою головою <g/> , і круглим черепом <g/> , і викоченими на стало очицями <g/> . </p>
doc#0 Н. був дев'ятирічним <g/> , денікінці захопили місто і другого дня той табір відкрили для оглядин <g/> , і батьки хлопчикові його туди взяли <g/> , ішли туди тисячі харківців <g/> , як на прощу <g/> , на вікопомну згадку про керівника катівні Саєнка <g/> .
doc#0 ) А може бути й те <g/> , що самого Галицького розстріляно <g/> , нехай буде йому світла пам'ять <g/> . </p>
doc#0 <p> Йому був властивий <g/> , як перед тим у репліці про німецькі бомби <g/> , оптимізм <g/> .