Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#19 широке <g/> . Етнографічного характеру воно <g/> , правда <g/> , не має <g/> . В протилежність таким своїм
doc#28 його поет хоче завжди так узагальнено <g/> , що воно <g/> , стосуючися до сучасности <g/> , може стосуватися й
doc#40 . <g/> , « <g/> I синові за три копи жупанок купила <g/> , щоб і воно <g/> , удовине <g/> , до школи ходило <g/> » — Шевч <g/> . <g/> ) <g/> . Про
doc#47 абстрактної лексики <g/> . Це <g/> , насамперед <g/> , воно <g/> , це багатство <g/> , сприяє враженню
doc#53 гасла Миколи Зерова — « <g/> до джерел <g/> » <g/> . Напевне мало воно <g/> , це звернення <g/> , й полемічне вістря <g/> . </p><p> У світлі
doc#101 обставинах <g/> , ніж ми думали <g/> , але в суті речі воно <g/> , це розчарування <g/> , мусіло прийти раніше чи
doc#81 принаджувало впізнати <g/> , щу таке я <g/> , так <g/> , я сам <g/> . Як воно <g/> , це я <g/> , постало <g/> , як формувалося <g/> , з чого
doc#40 , що він завжди зберігає дієслівне керування <g/> , а воно <g/> , як ми вже знаємо ( <g/> § 35 <g/> ) <g/> , далеко різноманітніше
doc#30 . Дякую <g/> . Але страх мене не заохотило <g/> . І не газета воно <g/> , і папір загрубий і заважкий <g/> . Дай Боже щастя
doc#27 з наших річей шаноба <g/> » ( <g/> 1857 <g/> ) <g/> ; « <g/> Воскресить воно [ <g/> наше слово <g/> ] не 0АНУ дуіпуі і мала твоя праця
doc#59 променів <g/> » <g/> . І тоді — вона п'є вино — і воно « <g/> соняшно-золоте <g/> » <g/> ! </p><p> Колір Ірина — прозоро-ясна
doc#42 він спроможний прийняти тільки при умові <g/> , що воно « <g/> щось про мене шумить надо мною <g/> » <g/> . </p><p> У хвилину
doc#16 є своєрідний двійник большевизму <g/> , і тому воно абсолютно не спроможне його знищити <g/> . </p><p> Цим
doc#26 явища треба мобілізувати органи безпеки <g/> , бож воно антинародне <g/> , отже <g/> , загрожує нації <g/> ! Коли
doc#70 , не випливає <g/> , що хочемо анексувати Париж <g/> . ( <g/> А воно б було добре <g/> ! <g/> ) </p><p> Ще один <g/> , останній приклад з
doc#40 « <g/> фіктивний <g/> » підмет — займенник воно <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> Воно б не вадило сьогодні й погулять <g/> » ( <g/> Гул <g/> . <g/> ) <g/> ; « <g/> Не так
doc#30 , що могло б щось таке приключитися <g/> , то воно б усе під чарами казки розтопилося <g/> , дарма що
doc#84 світ <g/> . Київ самостійний і незалежний від світу <g/> . Воно багато говорило про експансію і агресію <g/> , але
doc#80 . Це кохання як задоволення природного гону <g/> . Воно без проблем <g/> , але і без радости <g/> . Друге й третє —
doc#72 гідности українців <g/> , але з історичного погляду воно безпредметове <g/> . </p><p> А втім <g/> , практичну вагу мало те <g/> ,