Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#27 На практиці <g/> , коли йдеться про листування літераторів <g/> , його використовують звичайно як матеріял для побудови біографії даного письменника на рівні з документами <g/> , щоденниками <g/> , спогадами <g/> , але без уваги до специфіки епістолярних писань <g/> . </p>
doc#13 Йому вистачало того <g/> , що якби його герої не були розчаровані <g/> , його поеми не були б написані <g/> .
doc#79 Оболонка поетизованої традиції добре приховує від стороннього ока внутрішню порожнечу й нудьгу цього життя <g/> , його внутрішню фальш і те <g/> , що за нею <g/> , – заздрість <g/> , нездорову цікавість <g/> , себелюбство <g/> .
doc#45 Одна з двох найбільших авдиторій ( <g/> навряд чи йому доводилося в ній читати <g/> ) носила його ймення <g/> .
doc#12 <p> Правила <g/> , що їх зведення подаємо тут <g/> , спираються <g/> , не запроваджуючи будь - яких змін <g/> , на так званий « <g/> Харківський <g/> » правопис <g/> , ухвалений до вжитку 1928 р. <g/> , після того <g/> , як його докладно обговорила Всеукраїнська Правописна Конференція і зредагував один з найвидатніших і найавторитетніших українських мовознавців—Олекса Синявський <g/> , і на складений на основі цього правопису « <g/> Правописний словник <g/> » Г. Голоскевича ( <g/> Видання сьоме <g/> , Харків — Київ <g/> , 1930 <g/> ) <g/> .
doc#92 В моєму житті воно дуже рідко обманювало <g/> .
doc#56 Несподівано найбільший з російських еміґраційних письменників вирішує потрібним і своєчасним довести до загального відома <g/> , що його дід був українець <g/> .
doc#100 Тож бідний Маланюк з його елітарністю у труні перевертався <g/> .
doc#4 <p> Видається <g/> , що сама поетка підказує такий поділ <g/> , хоч і не зв'язує його з оцінкою ваги й вартости кожної частини <g/> .
doc#14 <p> І навіть більше <g/> : ніхто не може повести його за собою і ніхто не спроможний указати йому дороги <g/> , хоч би декому його путь і здавалась бездоріжжям <g/> .
doc#49 Хіба не ховається воно за хмари <g/> ?
doc#16 Цікаво подивитися <g/> , що саме закидає Д. Донцов своїм противникам і що йому закидають його противники <g/> .
doc#47 Вона ввійшла до його збірки « <g/> Не для дітей <g/> » ( <g/> 1964 <g/> ) <g/> . </p>
doc#38 Але ми нічого не знаємо про його зв'язки з Новгородом <g/> , і це шкода <g/> .
doc#9 <p> Я порадився з Василем Івановичем ( <g/> так він волів <g/> , щоб ми <g/> , « <g/> наддніпрянці <g/> » — хоч ніколи над Дніпром я не жив <g/> , — його звали <g/> ) Сімовичем <g/> .
doc#0 <p> Розв'язування світових проблем мало залежало від Н. <g/> , але йому здалося <g/> , що <g/> , скільки можливо <g/> , треба було зважити на тривожні сигнали <g/> .
doc#40 В. Сімович <g/> , але воєнні події <g/> , а потім передчасна смерть не дали йому здійснити свої наміри <g/> . </p>
doc#69 Акуратно кожного другого місяця приходив новий зошит <g/> , і в ньому знов нічого не було сказано <g/> .
doc#67 <p> </doc> </p><p> У цьому виступі на симпозіюмі « <g/> Традиція і новаторство <g/> » <g/> , що його зорганізувало об'єднання українських письменників в еміграції « <g/> Слово <g/> » 26 — 27 грудня 1964 року в Нью-Йорку <g/> , зберігаємо стиль усної мови перед авдиторією <g/> . </p>
doc#60 що воно йому нагадувало німецьке слово « <g/> ауте <g/> » і замінити його новотвором « <g/> відєлкіне <g/> » <g/> , утвореним від слова « <g/> видіти <g/> » <g/> . </p>