Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 <p> Йому був властивий <g/> , як перед тим у репліці про німецькі бомби <g/> , оптимізм <g/> .
doc#6 Йому цілком вистачало досягненого ним суспільного рівня тому <g/> , що на цьому рівні він міг жити творчо незалежно <g/> , а це було змістом і метою його життя <g/> .
doc#6 Йому належить фресковий розпис каплиці св <g/> .
doc#6 <p> ii Йому не могли не імпонувати в романі вислови <g/> , що стосуються до Рембрандта <g/> , але стають нібито життьовим гаслом Ван Гога <g/> , на зразок <g/> : " <g/> Рембрандт мусів малювати <g/> .
doc#9 Йому разом з Оп <g/> .
doc#13 Йому вистачало того <g/> , що якби його герої не були розчаровані <g/> , його поеми не були б написані <g/> .
doc#15 Так <g/> , у реченні " <g/> Йому трохи соромно стало за Ферапонта <g/> " ( <g/> М. Коцюбинський <g/> ] не звична заміна соромно формою сором <g/> , хоча при зв'язці було <g/> , приміром <g/> , обидві ці форми цілком можливі <g/> .
doc#16 Йому все здається <g/> , що перед ним його старі вороги — з породи Шаповалова <g/> , Винниченка <g/> , з породи ста- рогалицького заскорузлого обивательства <g/> .
doc#18 Йому присвячений розділ XX <g/> .
doc#21 Йому доручили попередити мене <g/> , що мене будуть просити взятися самому за редагування журналу <g/> .
doc#21 Йому здавалося <g/> , що свій погляд на світ і мистецтво він зможе висловити в них краще <g/> , ніж у статтях <g/> .
doc#21 Йому треба було не тільки творити в своєму мистецтві <g/> , йому треба було боронити своє мистецтво <g/> .
doc#29 Йому <g/> , людині Заходу <g/> , причетній до культури німецькомовних країн <g/> , Австрії й Німеччини <g/> , було ясно <g/> , яка порожнеча <g/> , яка пустеля <g/> , яка трясовина його оточувала ( <g/> « <g/> Над твоєю весною такий іще вітер і тьма <g/> » <g/> ) <g/> , як усе треба було починати майже спочатку <g/> .
doc#35 Йому імпонує сила <g/> .
doc#35 Йому болить і братовбивча війна на Україні <g/> , і розподіл рідного краю між різними державами <g/> , та « <g/> велія пропасть <g/> » <g/> , що творилася тоді між Правобережжям з Галичиною і Лівобережжям <g/> .
doc#35 Йому здавалося <g/> , що Московщина — сама по собі <g/> , а цар — сам по собі <g/> , що цар навіть може охоронити від Московщини <g/> .
doc#35 Йому здається <g/> , що двоголовий російський орел однією головою доглядатиме свою Московщину <g/> , а другою « <g/> нас <g/> , приліплених <g/>
doc#36 <p> Йому це давалося легко й природно <g/> , бо <g/> , властиво <g/> , не Толстой навернув його на його віру <g/> .
doc#36 Йому справляло приємність робити їм послуги <g/> , наприклад <g/> , викладати печі — нелегка і брудна робота <g/> .
doc#36 Йому сімнадцять <g/> .