Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#2 Воно було б неможливе <g/> .
doc#5 Воно з'ясовується <g/> , коли Славенко за-ко-ху-є-ться <g/> .
doc#6 Воно може бути спокійне <g/> , блакитне <g/> , але далеко частіше воно вибухає лявою потужного й загрозливого світла — як полярне сяйво ( <g/> <g/> Мерехтіння звужується навколо святощів дня <g/> <g/> ) <g/> , як блискавка <g/> , що роздирає хмару ( <g/> <g/> Зрушений громом <g/> <g/> ) <g/> , як містичний прорив світла крізь морок хмар ( <g/> <g/> Бріганська Колюмбія через чорні окуляри <g/> <g/> , “ <g/> Тарас Шевченко <g/> , геніальний поет і добрий маляр <g/> , записав у щоденнику про свої молоді роки <g/> : “ <g/> Самому тепер не віриться <g/> , а справді так було <g/> .
doc#6 Воно бо для розуміння творчости Курилика має не менше значення <g/> , ніж характер назв його картин <g/> .
doc#9 Воно тут потрібне як злагіднювальна обставина <g/> .
doc#9 Воно має <g/> , звичайно <g/> , частковий <g/> , спорадичний характер <g/> , найчастіше трапляється в іншомовних словах ( <g/> мабуть <g/> , мимовільна познака того <g/> , що вони засвоєні через російське посередництво <g/> ) <g/> , а загалом не піддається встановленню якихось і загальнообов'язкових норм <g/> .
doc#9 Воно є більше можливістю <g/> , ніж реальністю або — і поготів — системою <g/> .
doc#9 Воно може теж стати нагодою для нового ширення галицьких мовних елементів <g/> .
doc#15 Воно наперед визначається тим <g/> , що він не припускає речення без verbum finitum <g/> .
doc#15 Воно функціонує на однакових правах з дієслівними реченнями типу ділились дружно тютюном <g/> .
doc#15 Воно як певний концентрат світосприймання й мислення <g/> , індивідуального і соціяльного досвіду становить собою щось загальне <g/> .
doc#16 Воно належить до лексикону Донцова <g/> .
doc#16 Воно йшло за большевизмом теза за тезою і протиставляло свої протитези <g/> .
doc#16 Воно показало <g/> , що міцна воля — конечна передумова успішности боротьби <g/> .
doc#16 Воно розкрило наявність міцної волі в традиціях української духовости <g/> .
doc#16 Воно відривало її від народу <g/> , воно перетворювало її на фанатичну секту засліплених мучеників і інквізиторів <g/> , які не хотіли мати нічого спільного з дійсністю і які через це не раз витрачали свої сили на завдання другорядні <g/> , побічні або навіть для української справи шкідливі і убивчі <g/> .
doc#16 Воно показало <g/> , що в теперешніх обставинах між цими двома країнами неможливий жадний компроміс <g/> .
doc#16 Воно оголосило нещадну війну психологічному типові малороса <g/> , і хоч цей тип ще існує ( <g/> великою мірою саме завдяки слабостям і хибам вісниківства <g/> ) <g/> , але роля його стала виразно третьорядною <g/> .
doc#16 Воно остаточно викрило і розвінчало безґрунтовність всяких автономій <g/> , федерацій тощо <g/> , тощо — і слушність цього стверджується в наші дні тим <g/> , що ці гасла прямо включають у свої програми як свою зброю російські партії різних Гатунків <g/> .
doc#16 Воно категорично заперечило народницькі ідеали <g/> , які великою мірою визначили Українську національну революцію 1917—1921 років <g/> , і зробило неможливим їх відновлення <g/> , тим надзвичайно багато допомігши зміцненню українського визвольного руху <g/> .