Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 і етимологічним принципом <g/> , що ускладняє його і часом вносить деяку заплутаність <g/> . Та ледве чи
doc#6 у своєму еклектизмі <g/> , в своїх суперечностях <g/> . Його “ <g/> застарілі <g/> ” риси — позірний реалізм <g/> ,
doc#53 виступав би російською мовою <g/> , як це було в його першій книзі « <g/> Мысль и язык <g/> » <g/> , що вийшла ще перед
doc#8 жахає <g/> . Потім вдумуєшся — і бачиш <g/> , що в ньому є велика частка правди <g/> : радянське
doc#28 . Досить порівняти з цього погляду його « <g/> Саломею <g/> » з одноіменною і однотемною поезією
doc#53 відповідає дійсності <g/> , то насамперед воно мало б стосуватися перекладу Жуковського <g/> ,
doc#84 нове <g/> . </p><p> Початися <g/> ! <g/> ! <g/> ! Не люди мали його почати <g/> , а воно мало початися <g/> . Люди ждали наказу <g/> ,
doc#59 » <g/> ! </p><p> Колір Ірина — прозоро-ясна сірість <g/> . Його очі « <g/> дещо короткозоро-сірі <g/> » <g/> ; « <g/> прозоре
doc#22 проголошує <g/> : « <g/> Коли засновують товариство <g/> , воно не потребує жадної мети <g/> , а тільки назви <g/> » <g/> . Нехай
doc#63 у своїх ідеях <g/> , і для нього внутрішньо форма його творів іде від виразу душевного змісту <g/> ,
doc#63 досі синкретизму лине в душу <g/> . Увесь світ з усім його змістом і вмістом автор наче бачить уперше і в
doc#74 на комісара народної освіти <g/> , А. Хвилю на його заступника і П. Любченка на голову Раднаркому <g/> .
doc#40 . Це може пояснюватися між іншим тим <g/> , що воно характеристичне для українських
doc#97 від своїх заслужених попередників <g/> . Чи на його користь <g/> ? Сам Большаков здивовано згадує <g/> : «
doc#92 голосування проти Л. Вони не могли знати про його монолог обурення <g/> . І Л. напевне не знав про цей
doc#45 бунтар <g/> , а тому <g/> , що в українській літературі його цікавлять зразки найчистішої народної мови <g/> , а
doc#10 останній том так і не дістався на полиці тих <g/> , хто його потребував <g/> . </p><p> Змушені обставинами давати
doc#6 у мистецькій школі змусів би тебе розірвати його й почати все спочатку <g/> . А все таке щось хапає мене
doc#81 баб'яче обличчя й спокій у рухах <g/> , Черепахов у його великих чорних окулярах був увесь Sturm und
doc#40 вже <g/> , хоч була рання весна ( <g/> 2 <g/> ) <g/> . Над шляхом біліла його халупка <g/> , мов ішла кудись з села і зупинилась