Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#5 <p> « <g/> Місто <g/> » було твором конкретним і многогранним <g/> , воно належало до школи Бальзака й Мопассана <g/> .
doc#5 Дії обох героїв зведені майже виключно до їхнього кохання <g/> , а в їхньому коханні підкреслено <g/> , що воно зовсім не індивідуальне <g/> , що так само поводяться <g/> , ті самі слова говорять <g/> , так само зідхають і так само переживають мільйони інших пар <g/> .
doc#5 Потім воно з'ясовується <g/> .
doc#5 Воно з'ясовується <g/> , коли Славенко за-ко-ху-є-ться <g/> .
doc#5 Нарешті вона знаходить те <g/> , що їй видається першим <g/> , небувалим розв'язанням <g/> : добровільно зректися свого щастя <g/> , коли воно в повному розквіті <g/> , самохіть розпрощатися з милим <g/> .
doc#6 Воно може бути спокійне <g/> , блакитне <g/> , але далеко частіше воно вибухає лявою потужного й загрозливого світла — як полярне сяйво ( <g/> <g/> Мерехтіння звужується навколо святощів дня <g/> <g/> ) <g/> , як блискавка <g/> , що роздирає хмару ( <g/> <g/> Зрушений громом <g/> <g/> ) <g/> , як містичний прорив світла крізь морок хмар ( <g/> <g/> Бріганська Колюмбія через чорні окуляри <g/> <g/> , “ <g/> Тарас Шевченко <g/> , геніальний поет і добрий маляр <g/> , записав у щоденнику про свої молоді роки <g/> : “ <g/> Самому тепер не віриться <g/> , а справді так було <g/> .
doc#6 Воно може бути спокійне <g/> , блакитне <g/> , але далеко частіше воно вибухає лявою потужного й загрозливого світла — як полярне сяйво ( <g/> <g/> Мерехтіння звужується навколо святощів дня <g/> <g/> ) <g/> , як блискавка <g/> , що роздирає хмару ( <g/> <g/> Зрушений громом <g/> <g/> ) <g/> , як містичний прорив світла крізь морок хмар ( <g/> <g/> Бріганська Колюмбія через чорні окуляри <g/> <g/> , “ <g/> Тарас Шевченко <g/> , геніальний поет і добрий маляр <g/> , записав у щоденнику про свої молоді роки <g/> : “ <g/> Самому тепер не віриться <g/> , а справді так було <g/> .
doc#6 Дальші й більші успіхи — виставки <g/> , продаж картин <g/> , видання книжок <g/> , що поєднували його текст з його ж таки ілюстраціями <g/> , упорядкованими в серіях <g/> , ілюстрування книжок ( <g/> приміром <g/> , Франкового “ <g/> Лиса Микити <g/> <g/> ) <g/> , видання його автобіографії <g/> , напевно <g/> , дали йому інші можливості піднести рівень життя й стабілізувати його <g/> , але ледве чи воно вийшло поза рамці того <g/> , що в Америці зветься “ <g/> середньою клясою <g/> <g/> , а вже напевне вони не змінили його життєвого стилю мистецької одержимости <g/> . </p>
doc#6 Небо може бути не тільки загрозою <g/> , воно може справді поглинути те <g/> , чим існує людина <g/> , як от собак і санки <g/> , що ними живе інуїт ( <g/> <g/> Постання сузір'я Плеяд <g/> <g/> , ч. 16 <g/> ) <g/> , або й саму людину ( <g/> <g/> А тоді одного дня Том не повернувся <g/> ” — ч. 9 <g/> ) <g/> . </p>
doc#6 Воно бо для розуміння творчости Курилика має не менше значення <g/> , ніж характер назв його картин <g/> .
doc#6 Нарешті <g/> , в Бройгеля <g/> , особливо в його сільських речах <g/> , бачимо спрощене <g/> , сумарне трактування облич ( <g/> Б'янконі зве це змалюванням узагальненої людини — “ <g/> universal <g/> , generic man <g/> <g/> ) <g/> , хоч воно не доходить до такої стандартности <g/> , як у Курилика <g/> .
doc#6 Роман Ервінга Стовпа “ <g/> Жага життя <g/> ” зацікавив Курилика своєю темою — життя Ван Гога <g/> , воно бо могло здаватися нашому мистцеві де в чому паралельним з його власним <g/> : одержимість мистецтвом <g/> , елементи психічного порушення <g/> , перебування “ <g/> в закладі для душевнохворих <g/> , спроба самогубстваii <g/> .
doc#6 Хоч <g/> , як і накладання кольору на подібний колір <g/> , ця площинність замаскована нібито реальністю речей <g/> , отже <g/> , не суто абстрактна <g/> , але часто ці площини охоплюють таку велику частину полотна <g/> , що все воно перетворюється <g/> , власне <g/> , на гру різнокольорових площин <g/> .
doc#6 Але воно було далеко від будь-яких стилізацій <g/> , воно було мистецтвом двадцятого століття <g/> , і то не тільки в таких рисах <g/> , як прояви абстракціонізму <g/> , сюрреалізму <g/> , експресіонізму й чого там ще <g/> , а передусім у своєму еклектизмі <g/> , в своїх суперечностях <g/> .
doc#6 Але воно було далеко від будь-яких стилізацій <g/> , воно було мистецтвом двадцятого століття <g/> , і то не тільки в таких рисах <g/> , як прояви абстракціонізму <g/> , сюрреалізму <g/> , експресіонізму й чого там ще <g/> , а передусім у своєму еклектизмі <g/> , в своїх суперечностях <g/> .
doc#6 Серед мистців свого часу Курилик мав своє виразне і особисте місце <g/> , але воно саме серед нихv <g/> . </p>
doc#6 полягас в самовираженні <g/> , яке воно робить можливим для мистця <g/> .
doc#8 Петров нічого не заперечив <g/> , — він ніколи не сперечався з людьми <g/> , чиє мислення відбувалося в іншій площині <g/> , ніж його <g/> , але він зберіг почуття своєї правоти <g/> : бо таке тлумачення <g/> , яке він давав <g/> , вкладалося в норми його проблематики <g/> , дарма що воно не вкладалося в методи мовознавства <g/> . </p>
doc#9 Воно тут потрібне як злагіднювальна обставина <g/> .
doc#9 Але ця позначка інформує <g/> , де це слово записане ( <g/> і то не завжди точно й докладно <g/> ) <g/> , але нічого не говорить про те <g/> , чи вживається воно і в інших місцевостях <g/> .