This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#54 | заводі в Сталінграді <g/> . Навіть листа | йому | написав Матвій <g/> , але минає час <g/> , а відповіді нема |
doc#61 | можна переконати в мис- тецькості твору <g/> , що при | його | сприйманні цього суб'єктивного <g/> , |
doc#99 | . Навчена гірким досвідом <g/> , вона <g/> , Забужко <g/> , і | воно | <g/> , покоління <g/> , вирішили <g/> , що простіше |
doc#86 | їхніх станцій ми знаходимо країну минулого <g/> , що | його | вже нема <g/> , і країну майбутнього <g/> , що ще не |
doc#20 | . Тож нехай читачі вибачать мені <g/> , що такої форми | його | імени тут уживатиму <g/> . На всіх його статтях і |
doc#35 | цієї спільноти зректися <g/> . Це ще діяч <g/> , але в душі | його | і в поведінці вже починають точитися ті процеси |
doc#10 | так званий Академічний словник <g/> , що | його | повного назвою було Російсько-український |
doc#37 | для того <g/> , що він затіяв <g/> . </p><p> Було це <g/> , з розповідей | його | і його тоді приятеля й теж молодого <g/> , ще на рік |
doc#22 | . У нас звикли сердитися на Винниченка за героїв | його | старих романів <g/> , але хіба в них не проявлена |
doc#7 | перша половина вірша <g/> : </p><p> Цей звід — це дерево <g/> : при | ньому | Не гомін слав свій шлях <g/> , </p><p> Немов би спогад і |
doc#83 | , утік був з Донського манастиря в Москві <g/> , де | його | потім тримали під наглядом <g/> . І далі люди |
doc#43 | мислення і <g/> , за малими винятками <g/> , мислення | його | справді якісне <g/> , себто релігійно-мітичне <g/> , |
doc#0 | світових проблем мало залежало від Н. <g/> , але | йому | здалося <g/> , що <g/> , скільки можливо <g/> , треба було |
doc#26 | без мого вступного слова сьогодні <g/> . Але коли | воно | вже мусить бути </p><p><g/> Поезія « <g/> До Основ'яненка <g/> » |
doc#94 | Парижі на майдані перед центром Жоржа Помпіду з | його | мистецькими скарбами розважають публіку |
doc#68 | . Україна — це трунок <g/> , що сп'яняє поета й робить | його | одержимим <g/> , і це трутизна <g/> , що вбиває його тіло й |
doc#73 | історія подбала за те <g/> , щоб виразно відмежувати | його | в часі <g/> : початок — кінцем Світової війни <g/> , кінець |
doc#11 | це бачити <g/> , до олюднення людського сексу <g/> , | його | розтваринення <g/> . Мікроаналіза людських |
doc#32 | не знайдено <g/> , або й не було <g/> . Не знаємо <g/> , чи часом | його | нема в архіві ЦПУЕН <g/> . Леґенда оповідає про збори |
doc#44 | і ще й досі зостається поза увагою потебністів <g/> . | Його | опублікував 1927 р. Я. Айзеншток <g/> . Це — лист до |