Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 у люди <g/> » ( <g/> Неч <g/> . <g/> ) <g/> ; « <g/> Автобус мав честь ( <g/> Яку <g/> ? <g/> ) його вперше возити й щастя ( <g/> Яке <g/> ? <g/> ) цілком йому
doc#23 уявити собі подібний словник у Петренка <g/> . Його лексика винятково загальна <g/> , часто абстрактна
doc#8 однодумців <g/> . Думав він про те чи не думав <g/> , — його твори писані не для сучасників <g/> . </p><p> Майже всі
doc#30 температуру мого псевдо-Новиченка <g/> , хоч воно й не зовсім псевдо <g/> . Бо типова реакція інакша <g/> .
doc#81 , де вона <g/> , бувши друкаркою-секретаркою <g/> , з ним і познайомилася <g/> . Ковальова заарештовано й
doc#59 Вадима Васильовича <g/> , психологічний конфлікт його з Ірином <g/> , загальна ситуація в містечку 3. <g/> ,
doc#9 клумбів <g/> » ( <g/> С. 358 <g/> ) <g/> , то це пояснюється не тільки його особистими дивацтвами <g/> , як про це звичайно
doc#40 він має рід і число <g/> , отже слова можуть заходити з ним у зв'язок узгодження <g/> . Натомість інфінітив
doc#72 , почуттєвого характеру <g/> , та не лічитися з ним не можна <g/> . Ми можемо воювати з таким розумінням <g/> ,
doc#40 , поступово збільшує напруження <g/> . Тому воно характеристичне для пристрасної ораторської
doc#45 Гумбольдта <g/> . Найвиразніше це позначилося на його праці " <g/> Мысль й язык <g/> " <g/> , 1862. У спрощеному й
doc#18 стилістично виведений <g/> . Попри всю тонкість його поетичного відчуття і літературного смаку <g/> ,
doc#40 ніхто не звертав ніякої увати <g/> » ( <g/> Смол <g/> . <g/> ) <g/> . Перше його вжите без епентетичного н- <g/> , бо це присвійний
doc#2 ввіходить у її поетичну техніку <g/> , а що вжито його обережно й нерясно <g/> , то тим більше випинаються
doc#35 , чаші і т. п. <g/> ) він майже не знає <g/> . Барокковість його поезії виявляється в іншому <g/> , насамперед в
doc#25 Михальчука від його сучасників і робить його попередником <g/> , наприклад <g/> , такого
doc#27 листів Квітчиних ( <g/> як вони репрезентовані в його шеститомовній збірці творів радянського
doc#73 тих персонажів роману — Тараса Сарґоли і його матері <g/> , — в яких показано етичну вищість
doc#70 . Цим листом учений протестував проти вживання його прізвища <g/> . Так створено нову орфоепічну
doc#45 та охочий за це взятися <g/> , якби смерть не настигла його 1891 р. <g/> , порівнюючи рано <g/> , —ми не знаємо й ніколи