Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#5 Він чує « <g/> Юрчик <g/> » <g/> , він каже « <g/> Марта <g/> » <g/> , і більше йому нічого не треба <g/> .
doc#5 Ми знаємо тепер <g/> , чому ніхто не заперечував Славенкові <g/> : бо автор дав йому змогу безперешкодно заперечити самого себе <g/> .
doc#5 Епізод кохання здається йому тепер тільки прикрим гаянням часу <g/> , порожньою пригодою <g/> .
doc#5 Матеріялізм йому смішний <g/> : « <g/> Матеріялістична наука <g/> !
doc#6 Його вирішальний мистецький успіх прийшов <g/> , коли йому було 33 роки — перша виставка в Торонто <g/> , а його “ <g/> нормальне <g/> ” життя мистця тривало несповна сімнадцять років <g/> , — він помер <g/> , коли йому було п'ятдесят <g/> . </p>
doc#6 Його вирішальний мистецький успіх прийшов <g/> , коли йому було 33 роки — перша виставка в Торонто <g/> , а його “ <g/> нормальне <g/> ” життя мистця тривало несповна сімнадцять років <g/> , — він помер <g/> , коли йому було п'ятдесят <g/> . </p>
doc#6 Коли йому траплялася вільна між працею хвилина <g/> , він не сидів <g/> , склавши руки <g/> , він малював <g/> , що бачив <g/> , а бачив він там ці знаряддя <g/> .
doc#6 Дальші й більші успіхи — виставки <g/> , продаж картин <g/> , видання книжок <g/> , що поєднували його текст з його ж таки ілюстраціями <g/> , упорядкованими в серіях <g/> , ілюстрування книжок ( <g/> приміром <g/> , Франкового “ <g/> Лиса Микити <g/> ” <g/> ) <g/> , видання його автобіографії <g/> , напевно <g/> , дали йому інші можливості піднести рівень життя й стабілізувати його <g/> , але ледве чи воно вийшло поза рамці того <g/> , що в Америці зветься “ <g/> середньою клясою <g/> ” <g/> , а вже напевне вони не змінили його життєвого стилю мистецької одержимости <g/> . </p>
doc#6 Не бракувало йому добрих рецензій <g/> .
doc#6 Він пише <g/> , що споглядання цих творів у тих сумних обставинах принесло йому “ <g/> тимчасове щастя <g/> ” <g/> , — він насолоджувався цим щастям три повні дні <g/> , які він провів у віденському музеї в залі Бройгеля <g/> .
doc#6 У Курилика <g/> , якщо небо спокійне <g/> , йому приділено мало місця ( <g/> хоч є разючі вийнятки в картинах ідилічного характеру <g/> , як от “ <g/> Квебекські фармерські діти розкошують у природі <g/> ” в серії “ <g/> Куриликова Канада <g/> ” <g/> ) <g/> ; на багатьох картинах неба взагалі нема <g/> , картина ніби зрізана на верхів'ях дерев <g/> .
doc#6 В дійсності його навернення ( <g/> до католицизму <g/> ) не спинило його борсань і криз <g/> , спробу самогубства він зробив і після того <g/> , його родинне життя не було безперервною рожевою ідилією і навіть його успіх у глядача не приніс йому цілковитого задоволення <g/> .
doc#6 Випускаючи на ринок свій новий виріб <g/> , фабрикант дає йому назву <g/> , що має інтригувати <g/> , приваблювати <g/> , спонукати цей виріб придбати <g/> .
doc#6 Потім прийшли його вагання <g/> , бо він побачив арелігійну настанову твору ( <g/> так йому здавалося <g/> ) <g/> , а далі дізнався про поетів антиклерикалізм <g/> .
doc#6 Світ йому ввижався жорстоким і приреченим <g/> , і це штовхало його до втечі в ідилії книжок для дітей і до дитячости його віри <g/> , але жорстокість <g/> , що зформувалася ще в дитячі роки <g/> , завжди дрімала в глибині його душі <g/> .
doc#6 Курилик аж ніяк не належав до мистців світлої лагідности й прощення типу Фра Анджеліко <g/> , а радше до таких <g/> , як Матіс Грюневальд <g/> , якого він <g/> , мабуть <g/> , не знав <g/> , і як Босх <g/> , Ґоя і Ороско <g/> , які йому безмежно імпонували <g/> . </p>
doc#6 І його старий світ <g/> , з якого він вийшов <g/> , і його новий світ <g/> , до якого він частково входив ( <g/> але не цілком <g/> , ніколи не цілком <g/> ) <g/> , — обидва загрожували йому тим <g/> , що він називав “ <g/> деперсоналізацією <g/> ” <g/> .
doc#6 <p> iii Вибір імен не луже широкий <g/> , але здебільшого він не випадковий і виказує <g/> , що Курилик добре розумів <g/> , хто був йому близький <g/> , кого він хотів і міг розглядати як своїх далеких учителів і з ким його стиль був споріднений <g/> .
doc#8 І це було ударом <g/> , розрахованим на далеку дію <g/> , бо вплив Петрова на українську еміграцію тепер був надто малий <g/> , фактично ніякий <g/> , а вже в політику він і зовсім не втручався <g/> , ставлячися з цілковитою байдужістю до всіх еміграційних партій <g/> , виявляючи свою нехіть тільки до тих із них <g/> , де йому вчувався запах намащених дьогтем чобіт <g/> . </p>
doc#8 В усякому випадку <g/> , в межах порівняльного мовознавства <g/> , обмеженого родинами мов <g/> , йому було рішуче затісно <g/> , і його велика стаття про слово ляда ( <g/> « <g/> Язык и мышление <g/> » <g/> ) дає сміливі зіставлення цього слова не тільки з німецьким Land <g/> , а і з словами фінських і східніх мов <g/> . </p>