Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 І Харків був не місто <g/> , не Харків навіть <g/> , а якийсь покруч <g/> , Шаркоф звали його німці <g/> , хоч і німецьким місто це не було <g/> . </p>
doc#0 <p> Тут на арену життєпису Н. виступає адвокат <g/> , або <g/> , як називали в старій Галичині <g/> , меценас Голубовський ( <g/> назвімо його так <g/> ) <g/> .
doc#0 Його ґетри <g/> , його бриджі <g/> , саме добротне <g/> , німецьке <g/> , а може <g/> , колись англійське <g/> , вбрання цегляного кольору явно не були « <g/> визволені <g/> » на схід від Сяну <g/> .
doc#0 Селяни перехрестили його в Голі-Ноги-Шилом-Хвіст <g/> .
doc#0 Була не його провина <g/> , що зникав той <g/> , для кого картки готувалися <g/> .
doc#0 Доля його була сумна <g/> .
doc#0 Там його спіткала вістка про смерть сина в Санкт-Пельтені від альянтської бомби <g/> .
doc#0 Дарунок і його мандри по-своєму символізували єдність України в та- рапатах тих гірких і небезпечних років <g/> .
doc#0 <p> Чи соціялістична РОДІНА подарувала Паше-Озерському <g/> , незважаючи на його словесний патріотизм <g/> , колябрацію з ФАШИСТАМИ <g/> , не знаю <g/> . </p>
doc#0 <p> Мірчук не був великим ученим <g/> , але він геніяльно вмів маневрувати між берлінськими партійними й колопартійними урядовцями <g/> , знав у цих бюрократичних фортецях усі ходи й виходи <g/> , досконало уявляв <g/> , як <g/> , коли <g/> , де і з ким треба перемовитися ( <g/> німецький патріотизм не перешкоджав йому бути й справжнім українським патріотом <g/> ) <g/> , ставало в нагоді й те <g/> , що дружина його була німкеня <g/> , а дочка була німецькою фройляйн без догани <g/> .
doc#0 <p> Негайно полетіли депеші до Львова і його золотомундирних фазанів <g/> .
doc#0 <p> З його зв'язками і впливами <g/> , Мірчук зумів розбудувати науковий колектив <g/> , а також і солідну наукову бібліотеку <g/> , — кажуть <g/> , близько 35 тисяч назв <g/> .
doc#0 Найціннішим надбанням був Віктор Петров <g/> , науковець справді над- рядний <g/> , отже <g/> , черга доходила тепер до Н. З інститутом і його книгозбірнею був зв'язаний ще Василь Масютин <g/> , ґравер і німецькомовний письменник <g/> .
doc#0 <p> Але Мірчук із його непохитною вірою у вічність Німеччини й Прусії не хотів уявити собі присмерковости довкілля <g/> .
doc#0 І не завданням Н. було переконувати його в неминучости Мен Текл Фарес <g/> …
doc#0 <p> До барака <g/> , його « <g/> власного <g/> » <g/> , « <g/> рідного <g/> » ( <g/> ну <g/> , майже рідного <g/> ) барака зайшла не така вже дуже молода <g/> , але й не стара жінка <g/> : </p><p> — У вас забрали пашпорт <g/> ? </p>
doc#0 Видно вона знала поліційне начальство і знала Н. Може <g/> , вона була присутня на якійсь доповіді Н. <g/> , на якомусь його виступі <g/> .
doc#0 І його довго не бомбили <g/> .
doc#0 Був він чернігівсько-селянського роду <g/> , але переконання його й партійна приналежність були есерівські <g/> , бойові заслуги — і київські <g/> , і хустські <g/> , — перші 1917-1918 <g/> , а другі 1940 <g/> , в обох випадках в українському війську <g/> , а це не надто в'яжеться з працею в німецькій наскрізь нацистській — хоч і деполітизованій — пропаганді <g/> .
doc#0 Можливо <g/> , угода між Довгалем і його наймачами стала можливою завдяки суто роз- ваговому спрямуванню журналу <g/> . </p>