This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#5 | кохання <g/> , а в їхньому коханні підкреслено <g/> , що | воно | зовсім не індивідуальне <g/> , що так само |
doc#5 | . Мовчання це спершу незрозуміле <g/> . Потім | воно | з'ясовується <g/> . Воно з'ясовується <g/> , коли |
doc#5 | : добровільно зректися свого щастя <g/> , коли | воно | в повному розквіті <g/> , самохіть розпрощатися з |
doc#6 | бути спокійне <g/> , блакитне <g/> , але далеко частіше | воно | вибухає лявою потужного й загрозливого світла |
doc#6 | рівень життя й стабілізувати його <g/> , але ледве чи | воно | вийшло поза рамці того <g/> , що в Америці зветься “ |
doc#6 | курткою <g/> ” <g/> ) <g/> . Небо може бути не тільки загрозою <g/> , | воно | може справді поглинути те <g/> , чим існує людина <g/> , як |
doc#6 | людини — “ <g/> universal <g/> , generic man <g/> ” <g/> ) <g/> , хоч | воно | не доходить до такої стандартности <g/> , як у |
doc#6 | Курилика своєю темою — життя Ван Гога <g/> , | воно | бо могло здаватися нашому мистцеві де в чому |
doc#6 | охоплюють таку велику частину полотна <g/> , що все | воно | перетворюється <g/> , власне <g/> , на гру |
doc#6 | й Томаса Мюпцера <g/> , виразні й недвозначні <g/> . Але | воно | було далеко від будь-яких стилізацій <g/> , воно |
doc#6 | Але воно було далеко від будь-яких стилізацій <g/> , | воно | було мистецтвом двадцятого століття <g/> , і то не |
doc#6 | Курилик мав своє виразне і особисте місце <g/> , але | воно | саме серед нихv <g/> . </p><p> i Не позбавлений інтересу |
doc#6 | мистецтва <g/> … полягас в самовираженні <g/> , яке | воно | робить можливим для мистця <g/> . Рембрандт виконав |
doc#8 | вкладалося в норми його проблематики <g/> , дарма що | воно | не вкладалося в методи мовознавства <g/> . </p><p> Мені |
doc#9 | ) <g/> , але нічого не говорить про те <g/> , чи вживається | воно | і в інших місцевостях <g/> . Правда <g/> , Б. Грінченко <g/> , |
doc#9 | оформлення слова через і — і слово зімно <g/> ; | воно | трапляється ще на с 79 <g/> ) <g/> ; гризота ( <g/> Завірюха « |
doc#9 | надавано цьому питанню <g/> , видно хоч би з тото <g/> , що | воно | було об'єктом не тільки приватних розмов <g/> , а й |
doc#9 | одвіяти <g/> , а добре зерно зберегти — однаково де б | воно | не було <g/> : чи в нас <g/> , чи в галичан <g/> , аби воно було |
doc#9 | де б воно не було <g/> : чи в нас <g/> , чи в галичан <g/> , аби | воно | було щиро-народне або складене в |
doc#9 | і такими темпами проходило безперешкодно <g/> . Ні <g/> , | воно | робило великі труднощі <g/> , надто при відсутності |