This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#19 | . Тут поет наче вагається <g/> , як оцінити козацтво <g/> . | Воно | і вабить його і відштовхує <g/> . Полонить |
doc#19 | Килі — це смертний вирок старому гнізду <g/> . | Воно | несло зерна розкладу в собі <g/> , воно не могло не |
doc#22 | двадцятих років <g/> , покоління Вапліте <g/> . | Воно | гостро змагалося <g/> . Ще не було відомо <g/> , чим |
doc#22 | Захід <g/> . Але заздрість — складне почуття <g/> . | Воно | означає бажання знищити вищого <g/> , але теж — |
doc#25 | риси Михальчука як ученого й людини <g/> . | Воно | було типовою ознакою і відмінною рисою саме |
doc#26 | в академічному виданні п'ятдесят років тому <g/> ? | Воно | й тоді було неприступне ні ціною <g/> , ні малим |
doc#27 | паралельно в його прозі і в його листуванні <g/> . | Воно | давалося йому розмірно легко при його нехоті до |
doc#27 | ) <g/> : </p><p> Отечество ж собі ґрунтуймо в ріднім слові <g/> : </p> <p> | Воно | <g/> , одно воно від пагуби втече <g/> , </p><p> Піддержить націю |
doc#28 | , то постають загальні мотиви марности життя <g/> . | Воно | таке коротке ( <g/> « <g/> шістдесят земних коротких літ <g/> » |
doc#30 | , </p><p> Юрій Шевельов </p><p> Ніч проти Різдва ( <g/> майже <g/> . | Воно | завтра <g/> ) <g/> . </p><p> Ще <g/> , але не надовго <g/> , 1996 </p><p> Дорога Оксано |
doc#30 | й незалежних <g/> . Моє діло мовчати й слухати або ні <g/> . | Воно | добре і так і так <g/> . А ще ліпше ніяк <g/> . </p><p> Колись Остапа |
doc#31 | не означає переключення до російської мови <g/> . | Воно | означає переключення на великоміський жарґон |
doc#33 | признатись собі одверто – село стало йому чуже <g/> . | Воно | потьмарніло в його спогадах <g/> , як блідне ліхтар у |
doc#33 | міста й запереченням і знеціненням села <g/> . | Воно | урбаністичне і протинародницьке самим |
doc#33 | обставини <g/> ) <g/> . Але воно творило й горіло <g/> . | Воно | не боялося правди і не боялося страху <g/> . Його |
doc#36 | осяги — релігійні картини останнього періоду <g/> . | Воно | правда <g/> , Святий Дух осяює тих <g/> , кого забажає <g/> , але |
doc#37 | , не осоромило ні саму « <g/> групу <g/> » <g/> , ні МУР у цілому <g/> . | Воно | мало власне обличчя і літературно і в |
doc#38 | було тут послідовніше від свого дослідника <g/> . | Воно | ширило загальний свій принцип не тільки на « |
doc#40 | , але звукове оформлення частково змінилося <g/> . | Воно | змінене для того <g/> , щоб припасувати слово до |
doc#40 | іменника з прийменником в один член речення <g/> . | Воно | диктується <g/> , насамперед <g/> , граматичними |