Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#19 . Тут поет наче вагається <g/> , як оцінити козацтво <g/> . Воно і вабить його і відштовхує <g/> . Полонить
doc#19 Килі — це смертний вирок старому гнізду <g/> . Воно несло зерна розкладу в собі <g/> , воно не могло не
doc#22 двадцятих років <g/> , покоління Вапліте <g/> . Воно гостро змагалося <g/> . Ще не було відомо <g/> , чим
doc#22 Захід <g/> . Але заздрість — складне почуття <g/> . Воно означає бажання знищити вищого <g/> , але теж —
doc#25 риси Михальчука як ученого й людини <g/> . Воно було типовою ознакою і відмінною рисою саме
doc#26 в академічному виданні п'ятдесят років тому <g/> ? Воно й тоді було неприступне ні ціною <g/> , ні малим
doc#27 паралельно в його прозі і в його листуванні <g/> . Воно давалося йому розмірно легко при його нехоті до
doc#27 ) <g/> : </p><p> Отечество ж собі ґрунтуймо в ріднім слові <g/> : </p> <p> Воно <g/> , одно воно від пагуби втече <g/> , </p><p> Піддержить націю
doc#28 , то постають загальні мотиви марности життя <g/> . Воно таке коротке ( <g/> « <g/> шістдесят земних коротких літ <g/> »
doc#30 , </p><p> Юрій Шевельов </p><p> Ніч проти Різдва ( <g/> майже <g/> . Воно завтра <g/> ) <g/> . </p><p> Ще <g/> , але не надовго <g/> , 1996 </p><p> Дорога Оксано
doc#30 й незалежних <g/> . Моє діло мовчати й слухати або ні <g/> . Воно добре і так і так <g/> . А ще ліпше ніяк <g/> . </p><p> Колись Остапа
doc#31 не означає переключення до російської мови <g/> . Воно означає переключення на великоміський жарґон
doc#33 признатись собі одверто – село стало йому чуже <g/> . Воно потьмарніло в його спогадах <g/> , як блідне ліхтар у
doc#33 міста й запереченням і знеціненням села <g/> . Воно урбаністичне і протинародницьке самим
doc#33 обставини <g/> ) <g/> . Але воно творило й горіло <g/> . Воно не боялося правди і не боялося страху <g/> . Його
doc#36 осяги — релігійні картини останнього періоду <g/> . Воно правда <g/> , Святий Дух осяює тих <g/> , кого забажає <g/> , але
doc#37 , не осоромило ні саму « <g/> групу <g/> » <g/> , ні МУР у цілому <g/> . Воно мало власне обличчя і літературно і в
doc#38 було тут послідовніше від свого дослідника <g/> . Воно ширило загальний свій принцип не тільки на «
doc#40 , але звукове оформлення частково змінилося <g/> . Воно змінене для того <g/> , щоб припасувати слово до
doc#40 іменника з прийменником в один член речення <g/> . Воно диктується <g/> , насамперед <g/> , граматичними