Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Уже і в літературній мові воно прийняте для слів морів <g/> , полів <g/> , волів ( <g/> від воло <g/> ) <g/> , багнів <g/> , прислів'їв <g/> , подвір'їв <g/> ; при деяких інших словах воно допускається як рівнобіжне <g/> , напр <g/> .
doc#16 На його думку <g/> , дати читачеві літературу різного спрямовання — означає розкладати й хаотизувати читача <g/> .
doc#45 Опріч поїздки до Москви на Перший Археологічний з'їзд 1865 р. <g/> , ми знаємо лише про його побут в Італії ( <g/> на пораду лікаря <g/> ) 1891 р. ( <g/> де саме <g/> ?
doc#97 Замість двійки Шевченко з його оточенням — автор <g/> , читач мусить сам переключити твір на іншу двійку — Шевченко і він сам <g/> , читач <g/> .
doc#31 Уже цитуючи <g/> , Хвильовий виправив « <g/> ходом <g/> » на « <g/> ходою <g/> » <g/> , викинув слово « <g/> скоршого <g/> » <g/> , а далі він починає своє заперечення так <g/> : « <g/> В тім то й справа <g/> , що його не можна назвати мистцем <g/> , бо <g/> , на жаль <g/> , він не дасть корисного твору <g/> » <g/> .
doc#6 Не раз звертано увагу на те <g/> , як випнуто жорстокість і страждання в його “ <g/> Страстях Христових <g/> ” <g/> , багато картин цього циклу з цього погляду чи не перевершують Матіса Ґрюневальда з його варіянтами Розп'яття й Луїса Моралеса з його образом скорбного Ісусаiv <g/> .
doc#9 Тим-то цілком можна погодитися з тією характеристикою <g/> , яку дає мовним шуканням М. Коцюбинського С. Козуб <g/> : « <g/> Отже <g/> , пильне студіювання мови за вінницької доби життя з книжки зміцнює нас у думці <g/> , що безпосередній вплив мовної стихії українського села на М. Коцюбинського був менший <g/> , ніж звичайно в нас гадають <g/> »2. Уважне <g/> , зацікавлене й любовне ставлення до галицьких мовних особливостей лишилось у М. Коцюбинського на все життя <g/> , хоч він завжди був ворогом діялекту в літературній мові ( <g/> звичайно <g/> , поза спеціяльними художніми завданнями — згадаймо хоч би його « <g/> Тіні забутих предків <g/> » <g/> ) <g/> , і тому пересади в запровадженні галицизмів до літератури завжди викликали його заперечення <g/> .
doc#47 Воно — справжній ключ до цілости <g/> , але не в однозначності <g/> , а в усій повноті своєї семантики <g/> .
doc#2 Наскрізь <g/> , здавалося б <g/> , лірична згадка-мрія про рідну Волинь обминає « <g/> я <g/> » <g/> , заступаючи його безособовим реченням <g/> , а настрій відтворюється не описом почуттів <g/> , а описом вимріяної поведінки <g/> : </p><p> Якби злетіти пташкою понад дерева </p><p> туди <g/> !
doc#50 Великих англійських романтиків <g/> , особливо Байрона <g/> , нагадає подеколи всезаперечний патос Свирида Чички і його творця <g/> .
doc#50 Коли Свирид у Кремлі говорить із Сталіним ( <g/> противага офіційним портретам Сталіна <g/> ) <g/> , ми не знаємо <g/> : дійсно він там був чи це діялось між світлими і темними силами в його душі <g/> .
doc#62 Саме йому ( <g/> не Празі <g/> ) присвячений той том академічних " <g/> Джерел <g/> " <g/> , що тепер його дістає читач <g/> .
doc#6 У його автобіографії Хтось був з ним і в ньому <g/> , але в дійсності Він був радше коло нього <g/> , і сам Курилик у слові не завжди був тим <g/> , чим він був у дійсності <g/> .
doc#81 Грішник каявся і обіцяв виправитися <g/> , а кожний з присутніх мав право і був заохочуваний скористатися з того права виступити проти грішного і розкаяного <g/> , навести інші його протипартійні вчинки або вислови <g/> , каяття проголошувано нещирим і неповним <g/> , обвинувачений мав не тільки виказати всі свої провини <g/> , а й « <g/> виявити їхнє методологічне коріння <g/> » <g/> .
doc#81 Він був чи не єдиний <g/> , якого читачі знали на ім'я й не тільки читали <g/> , а й чекали на його виступ <g/> .
doc#40 Натомість <g/> , як і слід було сподіватися <g/> , видові моменти виявлені в ньому не так виразно <g/> .
doc#19 Він вужчий від багатьох своїх сучасників <g/> : і від Панька Куліша <g/> , що знав і особисту лірику <g/> , і загально- філософську <g/> , і від Щоголева з його здатністю об'єктивного опису <g/> , і від Старицького з його панславістичними закликами <g/> , з його темами з всесвітньої історії і літератури ( <g/> « <g/> Дочка Ієвфая <g/> » тощо <g/> ) і з його лірикою природи <g/> .
doc#16 <p> Зовсім з інших вихідних пунктів ідучи <g/> , Р. Лісовий у своїй критиці психологічної донцовщини дійшов висновку <g/> , що вона випливає з « <g/> якоїсь глухої ненависти до світу <g/> , його ладу та його вартостей <g/> » ( <g/> « <g/> Суспільність і наука <g/> » <g/> , « <g/> Студентський вісник <g/> » <g/> , 1 <g/> ) <g/> .
doc#75 <p> Бо воно в природі не існує <g/> , </p><p> І дорватись вам до нього не удасться <g/> . </p>
doc#40 : « <g/> Лице його <g/> , коли він говорив <g/> , зоставалося спокійне <g/> » ( <g/> Смол <g/> .