Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#84 співають арії <g/> : </p><p> Тихе сяйво сонце з неба шле <g/> , </p> <p> Йому нарешті жінка ти будеш вже <g/> . </p><p> Це все і багато
doc#81 маскою <g/> , і розмови виразно його стомлювали <g/> . Йому лишалося жити ще яких півтора року <g/> , але подув
doc#59 , як він даний <g/> , найменше вдався авторові <g/> . Йому явно забракло матеріялу життєвих
doc#81 говорити про мене <g/> , він провадив усі справи <g/> . Йому я приніс мою статтю про мову <g/> , і він її прийняв <g/> .
doc#81 не міг приховувати свого різкого заперечення <g/> . Йому приписувано гру слів <g/> : </p><p> — Це не марризм <g/> , це маразм
doc#36 , а найголовніше — мистецьку непідлеглість <g/> . </p> <p> Йому це давалося легко й природно <g/> , бо <g/> , властиво <g/> , не
doc#40 прийменником по з місцевим відмінком <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> Йому по старій пам'яті не дано дозволу <g/> » ( <g/> Єфр <g/> . <g/> ) <g/> . Та в
doc#80 в собі егоїзму <g/> , боягузтва <g/> , дурости <g/> , мерзоти <g/> . Йому неприховано відкрилося в цинічній голизні те <g/> ,
doc#41 не згадував за минуле <g/> . Він жив без споминів <g/> . Йому було прикро бачити місця й речі <g/> , що з ними він
doc#81 але головне — тут глядач не потребував мислити <g/> . Йому треба було піддатися плинові сюжету в « <g/> Седі <g/> »
doc#51 в українській і білоруській діалектології <g/> . Йому належить перша хронологічно в світовій
doc#72 закарпатського шкільного управління <g/> . Йому доручено скласти літературні хрестоматії для
doc#77 і ( <g/> авторів анахронізм <g/> ? <g/> ) у просвітянстві <g/> . Йому закидають національну обмеженість <g/> . Тяжко це
doc#81 , але й ущипливою іронією <g/> , посміхався з нього <g/> . Йому були більше до душі лірично-описові пасажі «
doc#6 темпи в збиранні мистецьких вражень <g/> ! </p><p> ii Йому не могли не імпонувати в романі вислови <g/> , що
doc#13 капіталізму <g/> . Байрон тут був зовсім ні при чому <g/> . Йому вистачало того <g/> , що якби його герої не були
doc#51 і надав йому печать духа свого Синявський <g/> . ^7 <g/> ) Йому належать ( <g/> у „Нормах української літературної
doc#36 , щоб учитися далі <g/> , і вперше опиняється в Росії <g/> . Йому сімнадцять <g/> . Процес формування характеру
doc#87 життя і людяність для нього звуться — Україна <g/> . Йому бракує переємного зв'язку з третім Харковом <g/> .
doc#6 , а тому <g/> , що таке піднесення його не цікавило <g/> . Йому цілком вистачало досягненого ним суспільного