Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 У редакції була друкарка <g/> , назвім її Діна <g/> , прізвище забулося <g/> , і воно <g/> , може <g/> , й краше <g/> .
doc#9 Така переходна доба властива багатьом молодим літературам <g/> »2. </p><p> От через ці два чинники <g/> : виробленість <g/> , хоч би і відносну <g/> , газетної і науково-публіцистичної мови в Галичині <g/> , з одного боку <g/> , появу нового — назвім його умовно міським — покоління письменників ( <g/> та й інтелігенції взагалі <g/> ) <g/> , з другого боку <g/> , — повернутися до того стану <g/> , який був у мові двадцять-тридцять років тому <g/> , стало неможливим <g/> .
doc#40 <p> § 46. НАГОЛОС ЧИСЛІВНИКІВ </p><p> Наголос числівника виказує таку саму картину <g/> , як і його відмінювання й синтаксичні зв'язки <g/> : з одного боку <g/> , певну строкатість фактів <g/> , зумовлену історично <g/> , з другого боку <g/> , виразну тенденцію внести в факти певну одноманітну систему <g/> , зокрема протиставити форму називного відмінка формі ( <g/> формам <g/> ) непрямих відмінків <g/> . </p>
doc#63 Бо на нашій сцені <g/> , заохочувана шуканням екзотики з боку чужинецького глядача <g/> , розперезується етнографія і гопакерія <g/> , розкладаючи смак публіки і повертаючи її на півсторіччя назад <g/> , ніби не було на світі ні Миколи Куліша <g/> , ні Леся Курбаса з його « <g/> Березолем <g/> » <g/> , ні взагалі всієї сучасности <g/> .
doc#79 Його твори не були написані <g/> , щоб відповісти на питання « <g/> Что делать <g/> ?
doc#81 Заслуга це цілком його <g/> , як його заслуга й те <g/> , що за короткий час зібрано всі гроші <g/> , виплачено борг і закріплено будинок з колонами за Академією <g/> .
doc#76 А з другого боку <g/> , общерусская — російська мова й культура — для Струве це не тільки мова й культура росіян <g/> ; визнати це означало б пристати на визнання її як часткової і рівновартної з іншими <g/> , на одному рівні з ними <g/> , чого Струве припустити аж ніяк не хотів <g/> , бо це був би кінець дорогої його серцю імперії <g/> .
doc#76 Пояснення його значення далеке від точности і повноти <g/> , але натякає на обидва головні значення <g/> : « <g/> общий <g/> , имеющий значение для всех русских <g/> , для всей России <g/> » <g/> .
doc#50 Вони надають чіткости тому <g/> , що було закладене в його душі походженням і вихованням <g/> .
doc#6 І замість того <g/> , щоб вивчити його глибокі таємниці <g/> , <g/> .
doc#16 <p> Але може найбільшою заслугою і практичним здобутком вісниківства була диференціяція і розмежування українського суспільства <g/> , а надто його інтелектуалів <g/> .
doc#17 Його розв'яжуть Марини і Аглаї <g/> , цілком незалежно від того <g/> , чи вони походитимуть з робітників <g/> , чи з селян <g/> , чи з інтелігенції <g/> .
doc#70 У слова відділ забрано частину його значень <g/> , слово філія тишком вирушило на кладовище <g/> .
doc#81 Коли все таки я намагався <g/> , не так під час розмов <g/> , завжди рівно монотонних <g/> , пізніше дешифрувати <g/> , що ж саме він хотів сказати <g/> , воно <g/> , мабуть <g/> , сходило на те <g/> , що всякі одверті виступи проти німців були б небезпечні і часто провокативні <g/> , але <g/> , поза тим <g/> , не годиться нам забути про наші потреби і нашу від німців окремішність <g/> .
doc#80 Симпатії автора явно на боці Хоми <g/> , і можна думати <g/> , що в ньому є риси автопортретности авторової <g/> , тоді як Петро якоюсь мірою втілює в собі риси української громади <g/> , не спроможної піднестися до інтелектуальних верхів'їв Хоми <g/> , громади <g/> , що запально штовхає до дії <g/> , зневажає мудрість <g/> , оступається <g/> , падає і веде до катастрофи <g/> , — української громади однаково вдома і на еміграції <g/> . </p>
doc#81 Здається <g/> , теж попівна <g/> , Серафима Вікторівна мала багато рис <g/> , спільних із ним <g/> , насамперед обережність і вміння заходити в довір'я <g/> , але їй бракувало і його культури <g/> , і його витриманости <g/> .
doc#19 Учився хлопець <g/> , видно <g/> , добре <g/> , бо його посилають військовим коштом до Харківського університету <g/> .
doc#81 А втім <g/> , вони були гармонійна пара <g/> , і вона його любила щиро <g/> ; його передчасна смерть 1957 р. вразила її глибоко <g/> , але не надовго <g/> .
doc#84 На сцені найкращого нашого театру співають арії <g/> : </p><p> Тихе сяйво сонце з неба шле <g/> , </p><p> Йому нарешті жінка ти будеш вже <g/> . </p>
doc#45 Трохи більше відомостей є про його молоді роки <g/> , а приб­лизно з 1863 доводиться обмежуватись на даних про наукову кар'єру — життєпис підмінено послужним списком <g/> , який теж має прогалини <g/> . </p>