Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Навіть його волосся йоржиком <g/> , його очі за дещо старомодним пенсне <g/> , а ще більше його сухий деренчливий голос наче казали <g/> : « <g/> Не чіпай мене <g/> , я холодний <g/> » <g/> .
doc#97 А все-таки <g/> , все-таки будьмо тверді у вияві принесеного автором і відлученні автора від його книжок <g/> .
doc#81 Ще раз ішов рухомий бар'єр живого людського м'яса <g/> , і ще раз його перетворено на падло й смердюче стерво <g/> .
doc#47 <p> Це дуже відповідальне твердження <g/> , і <g/> , перше ніж його прийняти <g/> , треба перевірити його на інших творах Лятуринської того часу <g/> , а коли воно справдиться <g/> , кинути дещо інакший погляд і на її попередню творчість <g/> . </p>
doc#90 Одначе після того автор раз-у-раз підкреслює <g/> , що Брянський жив недаремно і загинув не марно <g/> : він винайшов сідло удосконаленої форми <g/> , ці сідла запроваджено в армії <g/> , вони звуться сідлами Брянського й увічнюють його в удячному людстві <g/> .