Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#85 Бо вони обидва виявили себе безнадійними банкрутами перед пізнанням складности життя <g/> , як ми його сьогодні сприймаємо й розуміємо ( <g/> що знов-таки не виключає їхніх історичних заслуг <g/> ) <g/> . </p>
doc#57 Звідси його обвинувачення в тому ж виступі про те <g/> , що « <g/> більшість правдиво творчих одиниць відкинена поза межі організованого життя і творить для неукраїнського суспільства <g/> ; <g/> …
doc#68 Звичайно <g/> , він не був би запроторений до « <g/> виправно-трудових колоній <g/> » <g/> , ніхто не конфіскував би його поезій <g/> , не наглядали б кожний його крок <g/> .
doc#81 Це не була його провина <g/> , звісно <g/> , в ті роки писали тільки так ( <g/> якщо не писали для своєї шухляди <g/> ) <g/> , але це не робило ці писання привабливими <g/> .
doc#8 Ще раз ствердилося <g/> , як мало хто розумів Петрова і як мало він дбав за те <g/> , що його розуміли ті <g/> , хто його не розумів <g/> . </p>
doc#16 Воно належить до лексикону Донцова <g/> .
doc#40 Щождо наростка -лив ( <g/> ий <g/> ) <g/> , то треба зауважити <g/> , що ним прикметники творяться частіше не безпосередньо від дієслів <g/> , а від віддієслівних іменників <g/> , напр <g/> .
doc#45 По суті однак <g/> , його спровокувало виступити в пресі твердження Харцієва ( <g/> Харцієв редаґував видання й написав супровідні завваги <g/> ) <g/> , що в " <g/> Мьісль й язьік <g/> " Потебня порушив питання загального походження мови і майже його розв'язав ( <g/> чого Потебня ніколи не робив і не намагався робити <g/> ) <g/> .
doc#92 Вона була його добрим генієм <g/> , і це через неї виросла моя довголітня приязнь з цією бездітною родиною <g/> .
doc#68 У цілому беручи <g/> , дві панівні стилістичні манери Стусові <g/> , поетистична і антипоетистична <g/> , настовбурчена й колюча <g/> , були далекі від Рільке <g/> , який намагався відтворювати найскладніші почуття словниково найпростішою мовою ( <g/> що звичайно зникає в українських і російських перекладах <g/> , які ставлять його на котурни <g/> ) <g/> .
doc#56 У тім то й справа <g/> , що мова Смотрича <g/> , як і — тут я наважуюся вперше вжити слова всупереч йому самому — як і поезія Смотрича — мова українського міського інтелігента <g/> , урбаністична ( <g/> хоч і без « <g/> виття <g/> , по- ідіотському <g/> , простого <g/> , заводу <g/> » <g/> ) <g/> , хоч не розриває зв'язку з традицією <g/> . </p>
doc#45 Потебня перебивав його питанням <g/> : </p><p> — А ви її чули <g/> ?
doc#40 Воно змінене для того <g/> , щоб припасувати слово до речення <g/> , себто з причин синтаксичних <g/> .
doc#72 <p> Мирний був проти будь-якої неукраїнської тематики в українській літературі ( <g/> він <g/> , приміром <g/> , не схвалював кримські оповідання Коцюбинського <g/> ) <g/> ; проти перекладів ( <g/> хоч сам переклав “ <g/> Короля Ліра <g/> ” <g/> , та ніколи його не друкував <g/> ) <g/> ; проти не-народних слів <g/> , включно з позиченими словами ( <g/> “ <g/> слова <g/> , котрі народ не вживає <g/> , такі як нерви <g/> , енерґія <g/> " <g/> ) <g/> , а обстоював послідовну чистоту народної мови в літературі ( <g/> Мирний 491 <g/> , 461 <g/> ) <g/> .
doc#24 Степ <g/> , оспіваний Любченком ще в « <g/> Гайдареві <g/> » <g/> , — це найкраща з традицій українського народу <g/> , запорука його майбутнього <g/> .
doc#45 <p> Немає відомостей про якібудь революційні вчинки Потебні чи його найближчих колеґ-товаришів <g/> .
doc#84 Ні <g/> , воно не розливається <g/> .
doc#51 У складанні „Українського правопису <g/> ” 1928 р. брало участь багато мовознавців <g/> , але в головному його опрацював і надав йому печать духа свого Синявський <g/> .
doc#9 ; до галицизмів належить <g/> , — коли абстрагуватися від фонетичного оформлення слова через і — і слово зімно <g/> ; воно трапляється ще на с 79 <g/> ) <g/> ; гризота ( <g/> Завірюха « <g/> надає пергу гризоті <g/> » — 15 <g/> ; Грін <g/> .
doc#40 Ґемінація <g/> , обтяжена залежними словами або афіксами ( <g/> останнє типове для фолкльорної мови <g/> ) <g/> , відтворює сконцентрованість думки навколо даного поняття і поступове ви- кристалізування його в усій сумі його ознак <g/> , напр <g/> .