Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 <p> Розв'язування світових проблем мало залежало від Н. <g/> , але йому здалося <g/> , що <g/> , скільки можливо <g/> , треба було зважити на тривожні сигнали <g/> .
doc#2 Воно було б неможливе <g/> .
doc#5 Авторові було б тепер 56 років <g/> , коли писано роман <g/> , йому було 28. Хто читає романи з продовженнями в журналах <g/> ?
doc#6 Воно може бути спокійне <g/> , блакитне <g/> , але далеко частіше воно вибухає лявою потужного й загрозливого світла — як полярне сяйво ( <g/> “ <g/> Мерехтіння звужується навколо святощів дня <g/> ” <g/> ) <g/> , як блискавка <g/> , що роздирає хмару ( <g/> “ <g/> Зрушений громом <g/> ” <g/> ) <g/> , як містичний прорив світла крізь морок хмар ( <g/> “ <g/> Бріганська Колюмбія через чорні окуляри <g/> ” <g/> , “ <g/> Тарас Шевченко <g/> , геніальний поет і добрий маляр <g/> , записав у щоденнику про свої молоді роки <g/> : “ <g/> Самому тепер не віриться <g/> , а справді так було <g/> .
doc#7 Ось перша половина вірша <g/> : </p><p> Цей звід — це дерево <g/> : при ньому Не гомін слав свій шлях <g/> , </p><p> Немов би спогад і знайому Веселість на устах </p><p> Він ще про весну неодцвітну В щедроті віт підняв І світлом галяви привіт нам Зігрів і розхмар дня <g/> . </p>
doc#13 Йому вистачало того <g/> , що якби його герої не були розчаровані <g/> , його поеми не були б написані <g/> .
doc#16 Цікаво подивитися <g/> , що саме закидає Д. Донцов своїм противникам і що йому закидають його противники <g/> .
doc#19 Хронологічно це <g/> , здається <g/> , останній твір Мови <g/> , можливо <g/> , написаний тоді <g/> , коли він уже знав <g/> , що йому небагато лишилося жити <g/> , своєрідний заповіт поетів <g/> .
doc#24 Щоб сказати в ньому стільки <g/> , скільки сказано <g/> , потрібна була незвичайна композиція <g/> , своєрідна містка форма <g/> .
doc#25 В цьому ж виданні вміщена праця <g/> , написана ним спільно з Чубинським “ <g/> Поляки в Юго-западном крае <g/> ” <g/> , що має головне етнографічний характер <g/> , але цікава й для мовознавця простеженням українських впливів на мову місцевих поляків <g/> , на польську літературу і польську мову взагалі <g/> . </p>
doc#26 Але коли воно вже мусить бути </p>
doc#30 Як воно там у святому письмі — « <g/> хай мине мене чаша сія <g/> , але хай буде воля Твоя <g/> » ( <g/> текст вільно в переказі <g/> ) <g/> , — Шевченко то Шевченко <g/> , шість аркушів <g/> , то шість <g/> .
doc#36 А в самого довга сива борода <g/> , чоло зморшкувате <g/> , і сповнилось йому недавно шістдесят три ( <g/> Переписка <g/> .
doc#39 Не вірте йому <g/> .
doc#40 В. Сімович <g/> , але воєнні події <g/> , а потім передчасна смерть не дали йому здійснити свої наміри <g/> . </p>
doc#42 В дійсності воно навдивовижу організоване й продумане <g/> .
doc#45 Одна з двох найбільших авдиторій ( <g/> навряд чи йому доводилося в ній читати <g/> ) носила його ймення <g/> .
doc#49 Хіба не ховається воно за хмари <g/> ?
doc#51 Мало не кожний письменник цієї доби філолог або хоче ним бути <g/> .
doc#54 Навіть листа йому написав Матвій <g/> , але минає час <g/> , а відповіді нема <g/> .