Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#20 Тож нехай читачі вибачать мені <g/> , що такої форми його імени тут уживатиму <g/> .
doc#21 Кожний письменник міг належати також до якоїсь політичної партії чи групи або не належати <g/> , — це була б його приватна справа <g/> .
doc#22 У нас звикли сердитися на Винниченка за героїв його старих романів <g/> , але хіба в них не проявлена наперед слабість нашого 1917 року <g/> ? </p>
doc#23 <p> Автор найновішої статті про Петренка і редактор першого повного видання його поезій Г. Нудьга не бачить у цьому проблеми <g/> .
doc#24 Щоб сказати в ньому стільки <g/> , скільки сказано <g/> , потрібна була незвичайна композиція <g/> , своєрідна містка форма <g/> .
doc#25 В цьому ж виданні вміщена праця <g/> , написана ним спільно з Чубинським “ <g/> Поляки в Юго-западном крае <g/> ” <g/> , що має головне етнографічний характер <g/> , але цікава й для мовознавця простеженням українських впливів на мову місцевих поляків <g/> , на польську літературу і польську мову взагалі <g/> . </p>
doc#26 Але коли воно вже мусить бути </p>
doc#27 На практиці <g/> , коли йдеться про листування літераторів <g/> , його використовують звичайно як матеріял для побудови біографії даного письменника на рівні з документами <g/> , щоденниками <g/> , спогадами <g/> , але без уваги до специфіки епістолярних писань <g/> . </p>
doc#28 Але покищо це факт <g/> , і в наше завдання не входить з'ясовувати його причини <g/> .
doc#29 Роман друкується <g/> , і його можна кожночасно перечитати <g/> .
doc#30 Як воно там у святому письмі — « <g/> хай мине мене чаша сія <g/> , але хай буде воля Твоя <g/> » ( <g/> текст вільно в переказі <g/> ) <g/> , — Шевченко то Шевченко <g/> , шість аркушів <g/> , то шість <g/> .
doc#31 <p> Ваш Ю. Ш. </p><p> </doc> </p><p> ( <g/> Памфлети Миколи Хвильового <g/> ) </p><p> Якби можна було ставити епіграфом до книжки музичні твори <g/> , я поставив би « <g/> Жалобний марш <g/> » Белі Бартока ( <g/> з його « <g/> Чотирьох уривків для оркестри <g/> » <g/> , опус 12 <g/> ) <g/> , викінчений композитором 1921 року <g/> .
doc#32 Не знаємо <g/> , чи часом його нема в архіві ЦПУЕН <g/> .
doc#33 Це був обов'язок літератури <g/> , і вона його розуміла <g/> . </p>
doc#34 Вигнана і бездомна українська література <g/> , блукаючи попідтинням <g/> , шукає підтриму <g/> , і часом ( <g/> зрідка <g/> ) знаходить його в зовсім несподіваних місцях <g/> .
doc#35 Це ще діяч <g/> , але в душі його і в поведінці вже починають точитися ті процеси <g/> , які <g/> , дійшовши свого логічного кінця <g/> , — дадуть згодом класичний і жахливо викінчений тип слизняка — землячка з циновими ґудзиками <g/> . </p>
doc#36 А в самого довга сива борода <g/> , чоло зморшкувате <g/> , і сповнилось йому недавно шістдесят три ( <g/> Переписка <g/> .
doc#37 <p> Було це <g/> , з розповідей його і його тоді приятеля й теж молодого <g/> , ще на рік молодшого поета Леонида Лимана так <g/> .
doc#38 Але ми нічого не знаємо про його зв'язки з Новгородом <g/> , і це шкода <g/> .
doc#39 Не вірте йому <g/> .