Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Коли вони зустрінуться на Сумській <g/> ?
doc#0 Німці радо брали до свого складу людей <g/> , які казали <g/> , що вони німецького роду <g/> .
doc#0 А тепер їх підкуповували харчовим утриманням <g/> , що у виголоднілому й бездомному Харкові важило дуже і дуже багато <g/> . </p>
doc#0 ) Німці тут не жили <g/> , вони їхали далі на фронт <g/> , найчастіше — ще далі <g/> , в небуття <g/> .
doc#0 Але просвітяни чи не-просвітяни <g/> , з погляду адміністрації <g/> , звісно німецької <g/> , — вони не існували <g/> .
doc#0 Армія могла вжити проти них <g/> , коли ті двоногі наразити ставали чимось загрозливі <g/> , дезинфекційних заходів <g/> , але ніхто не збирався надавати їм якихось прав або якось за них дбати <g/> .
doc#0 Армія могла вжити проти них <g/> , коли ті двоногі наразити ставали чимось загрозливі <g/> , дезинфекційних заходів <g/> , але ніхто не збирався надавати їм якихось прав або якось за них дбати <g/> .
doc#0 Армія могла вжити проти них <g/> , коли ті двоногі наразити ставали чимось загрозливі <g/> , дезинфекційних заходів <g/> , але ніхто не збирався надавати їм якихось прав або якось за них дбати <g/> .
doc#0 <p> Приватні контакти між місцевими цивільними й німецькими солдатами не були тотально заборонені <g/> , але не заохочувані <g/> , і ширших розмірів вони набирали лише у випадку тих <g/> , кого місцеві зневажливо називали « <g/> німецькі вівчарки <g/> » <g/> , жриці еросу <g/> , за шмат гнилої ковбаси <g/> .
doc#0 Вони <g/> , мабуть <g/> , були б поширеніші <g/> , якби не цілковите або майже цілковите незнання чужих мов <g/> , — бар'єр <g/> , споруджуваний десятиріччями <g/> .
doc#0 Ніхто з них не був ні в чому винний <g/> , ніхто їх не судив <g/> .
doc#0 Ніхто з них не був ні в чому винний <g/> , ніхто їх не судив <g/> .
doc#0 Чи вони слухняно виконували наказ начальників <g/> , чи вони відчували зловісну насолоду нищення людських життів <g/> , яку так страхітливо відтворив Ігор Стравинський у своєму « <g/> Sacre de printemps <g/> » <g/> , партизанів <g/> , які висаджували Хрещатик у Києві чи Палац піонерів у Харковде <g/> , правда <g/> , жертва тільки одна <g/> , але оргія жорстокости від того не менша <g/> .
doc#0 Чи вони слухняно виконували наказ начальників <g/> , чи вони відчували зловісну насолоду нищення людських життів <g/> , яку так страхітливо відтворив Ігор Стравинський у своєму « <g/> Sacre de printemps <g/> » <g/> , партизанів <g/> , які висаджували Хрещатик у Києві чи Палац піонерів у Харковде <g/> , правда <g/> , жертва тільки одна <g/> , але оргія жорстокости від того не менша <g/> .
doc#0 їх за людей не вважали <g/> .
doc#0 <p> Н. восени 1941 вибився з обложеного міста до плантацій цукрових буряків у районі тракторного заводу <g/> , звідки він повернувся додому з тими буряками до міста — замороженими <g/> , засніженими <g/> , підгнилими <g/> , але вони втримали його кілька днів <g/> .
doc#0 Вулицями Москви Сталін переганяє сотні тисяч німецьких полонених — дорогою до заполярних таборів смерти <g/> , а у Львові німецько-український юрист дістає наказ опрацювати німецький кодекс права для місцевої людности <g/> , а власне для німецьких суддів <g/> , щоб вони правно й правильно керували своїми підвладними <g/> .
doc#0 Вони мають створити передумови для кодексу <g/> .
doc#0 Як у Глібова <g/> : </p><p> Хто винен з них <g/> , хто ні <g/> , судить не нам <g/> , </p><p> Та тільки хура й досі там <g/> , — </p><p> була б там <g/> , якби обговорення згодом не припинилося наближенням фронту і початком евакуації <g/> . </p>
doc#0 Були вони нелегкі <g/> , але попри все солодкі <g/> .