Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#57 Йосафата в Рочестері ( <g/> штат Нью-Йорк <g/> ) <g/> , там <g/> , де з одного боку ще місто з його харчовими й мебльовими крамницями <g/> , а з другого вже поле <g/> , капустяно-картопляні городи й вервечка тополь <g/> , — та про неї може іншим разом <g/> . </p>
doc#10 Кількох посилань на окремі написання в старих текстах і скупі прояви її в нечисленних сучасних говірках не вистачає <g/> , щоб уважати її наявність <g/> , ба не тільки наявність <g/> , а вирішальне значення для старої звукової системи нівдепнозахідніх українських говірок за доведені <g/> .
doc#0 Гітлерівська Німеччина намагалася відродити настрої 1914 року <g/> , але це їй не дуже вдавалося <g/> .
doc#24 Так повторюється тут тема нової <g/> , червінькової України <g/> , сплетена з попереднім позасюжетним розгортанням її постаттю героя — чорночубого робітника <g/> , « <g/> атлета з металевими м'язами <g/> » <g/> . </p>
doc#62 Вражає прагматизм у всьому <g/> , англосаксонська matter-of-factness <g/> , якої не шкодило б у неї запозичити <g/> .
doc#73 Це свого роду клінічні спостереження над виродженням обивателя в совєтській системі <g/> , але не тільки в ній <g/> .
doc#0 Вона або ховалася <g/> , або носія свого вела під час війни на шибеницю або <g/> , за миру <g/> , до далеких і неосвоєних країв <g/> .
doc#81 Вона не була такою easy going <g/> , як Григор'їв <g/> , власне <g/> , вона не розуміла й не хотіла розуміти жартів <g/> , комуністичних приписів дотримувалася суворо <g/> .
doc#12 : „Люта злість душила її <g/> , й думки <g/> , одна одної темніші <g/> , кублилися <g/> , перевертали мізок“ ( <g/> Черкасенко <g/> ) <g/> . </p>
doc#81 <p> Я не хочу робити з неї ні святої <g/> , ні героїні <g/> .
doc#36 <p> Тут ми підходимо до образу Христа <g/> , амальгами Бога й Людини <g/> , і до того ж Людини в її нескінченних <g/> , невимовних муках <g/> .
doc#47 ) За свідченням тих <g/> , хто зустрічався з Лятуринською в Міннеаполісі <g/> , в шістдесятих роках вона поезій уже не писала <g/> .
doc#10 За кордоном вона <g/> , як свідчить проф <g/> .
doc#82 Гармонія свого <g/> , успадкованого <g/> , недавно ще єдино наявного й природного <g/> , з набуваним ніби чужим <g/> , а в дійсності <g/> , по-своєму <g/> , таки теж своїм <g/> , тільки досі не усвідомленим <g/> , — ця гармонія ніколи не вивершується <g/> , вона існує в прагненні <g/> , але ніколи не в якійсь остаточній досконалості <g/> .
doc#81 Вона була розумна й порядна жінка <g/> , і не мені кинути в неї камінь за те <g/> , що молодий — супроти неї ще хлопчисько — колеµа збудив її надії позбутися ніким не поділеної жіночої самоти в останні хвилини <g/> , поки така можливість ще <g/> , здавалося <g/> , могла б здійснитися <g/> . </p>
doc#40 У 2 йдеться про ту саму речовину <g/> , але легко помітити <g/> , що тут вона набирає додаткового відтінку дощу <g/> , атмосферичних опадів <g/> , чого не було в 1. У 3 це значення цілком виключене <g/> , а перше відсунене на другий план <g/> , натомість слово вода набрало значення морської поверхні <g/> .
doc#57 Вона видається мені дальшим розвитком ідеї церковної будови як незламної фортеці <g/> .
doc#56 Почнім із неї <g/> , хоч вона в нього зовсім не центральна <g/> .
doc#72 Згідно з тогочасною партійною політикою <g/> , що приймала українську мову як мову села <g/> , але не вживала ніяких заходів <g/> , щоб поширити її серед містян та індустріяльних робітників <g/> , “ <g/> Плуг <g/> ” проголошує себе спілкою селянських письменників <g/> , зазначаючи <g/> , що трудове селянство є майбутнім пролетаріятом і тому завдання спілки є згуртувати у своїх лавах письменників “ <g/> революційно свідомого селянства <g/> ” ( <g/> Лейтес 2 <g/> , 74 <g/> ) <g/> . </p>
doc#57 Альфонса <g/> , за проектом Ганса Шеделя <g/> , 1954 <g/> ) <g/> , що ще більше стверджує спрямованість усієї церкви до її літургійного і архітектурного осередку — вівтаря <g/> . </p>