This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 | поєднують значення початку дії і поглинення | нею | ( <g/> закохатися <g/> , замріятися <g/> , заговоритися <g/> ) <g/> . </p><p> 2. |
doc#28 | з родовим відмінком іменника <g/> , що розкриває | її | ( <g/> зелені килими долин – горя людського гіркий |
doc#40 | » ( <g/> Керн <g/> . <g/> ) і навіть <g/> : « <g/> Де-не-де вже пронизали | її | ( <g/> землю <g/> ) проліски <g/> , раст <g/> » ( <g/> Смол <g/> . <g/> ; мало б бути |
doc#84 | свого старого оповідання <g/> . Він дописав | її | ( <g/> його <g/> ? <g/> ) до кінця — і йому бракувало для ритму |
doc#12 | , Жж ( <g/> же <g/> ) <g/> , Зз ( <g/> зе <g/> ) <g/> , Ии ( <g/> и <g/> ) <g/> , Іі ( <g/> і <g/> ) <g/> , | Її | ( <g/> йі <g/> ) <g/> , Йй ( <g/> йот <g/> ) <g/> , Кк ( <g/> ка <g/> ) <g/> , Лл ( <g/> ель <g/> ) <g/> , Мм ( |
doc#15 | з загальної аморфної купи неповних речень <g/> , при | її | ( <g/> категорії <g/> ) усвідомленні як принципіяльно |
doc#9 | Пчілка відзначає такі галицизми <g/> , « <g/> що здаються | їй | ( <g/> Любі з « <g/> Товаришок <g/> » <g/> . — Ю. Ш. <g/> ) чудними <g/> » <g/> : |
doc#9 | матеріял <g/> , якому вона сама формує мову <g/> , надто в | її | ( <g/> мови <g/> ) вищих сферах <g/> . Книжка здебільшого |
doc#36 | . Самостійніші сепія 1856 і рисунок олівцем до | неї | ( <g/> МСп <g/> . — III <g/> . — С. 53 <g/> , 170 <g/> ) <g/> . Сепія наближається до |
doc#81 | . Він був на одинадцять років старший від | неї | ( <g/> народився 1883 р. <g/> ) <g/> , науковець <g/> , і не диво <g/> , що це |
doc#46 | під більшовиками <g/> . Добрі вояки <g/> , — казала | вона | ( <g/> не знаю <g/> , як вона могла це встановити <g/> ) <g/> , але тому |
doc#9 | спільности <g/> , хай навіть найменшої <g/> , він кінчає | її | ( <g/> поза закликом боротися з пуризмом <g/> ) словами <g/> , |
doc#25 | , сербську і “ <g/> руську <g/> ” редакцію | її | ( <g/> Пор <g/> . А. Vaillant <g/> . Manuel du vieux slave <g/> , 1. |
doc#32 | сказати <g/> , що і сам факт існування Академії <g/> , і | її | ( <g/> пізніші <g/> ) видання відіграли величезну |
doc#40 | мови в тій же самій формі <g/> . Напр <g/> . <g/> , у реченні « <g/> | Вона | ( <g/> синява <g/> ) над нами й під нами <g/> , спереду <g/> , ззаду <g/> , з |
doc#40 | наростка -оньк ( <g/> ий <g/> ) <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> Сідає коло | неї | ( <g/> смерічки <g/> ) <g/> , пестить м'ягонькі зеленці <g/> » ( <g/> Хотк |
doc#76 | . Що « <g/> майже всі зарубіжні славісти вважають | її | ( <g/> спільноруську — Ю. Ш. <g/> ) фікцією <g/> » ( <g/> Півторак <g/> . |
doc#9 | дуже різку відповідь <g/> , що « <g/> мова в | ній | ( <g/> статті самого І. Нечуя-Левицького про |
doc#40 | : реальність дії ( <g/> дійсний спосіб <g/> ) <g/> , можливість | її | ( <g/> умовний спосіб <g/> ) <g/> , бажаність ( <g/> наказовий |
doc#40 | дає змогу передавати число власників <g/> : « <g/> | Вона | ( <g/> хата <g/> ) вже давно не Чепелишина <g/> , а внуків </p><p> її <g/> » ( |