Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#16 ) Вона не повинна показувати боротьбу ідей <g/> .
doc#4 ) Вона <g/> , ця поезія <g/> , існує в безконечній мінливості <g/> , — не тільки тем <g/> , мотивів і настроїв <g/> , але <g/> , так здається <g/> , й світобачення <g/> .
doc#10 У ( <g/> 13 <g/> ) вона публікує матеріали <g/> , зв'язані з звичаєм “ <g/> водити перегеню <g/> ” <g/> , ( <g/> 22 <g/> ) дає матеріал до молдавського весілля <g/> , в ( <g/> 19 <g/> ) знаходимо дуже цікаві зразки голосінь ( <g/> 19 <g/> , 7 <g/> ) <g/> , примов ( <g/> 19 <g/> , 11 <g/> , також 22 <g/> , 48 <g/> ) <g/> , казок ( <g/> 19 <g/> , 12 <g/> , також 32 <g/> , 51 <g/> , 55 <g/> ) <g/> , переказів тощо <g/> . </p>
doc#10 Уже в ( <g/> 2 <g/> , 167 <g/> ) вона відзначає як одну з переваг Є. Тимченка як мовознавця <g/> , що він має “ <g/> чудесні приклади <g/> , взяті здебільшого з етнографічних записів <g/> ” <g/> .
doc#47 ( <g/> День народження 1 лютого 1902. <g/> ) Вона була майже зовсім оглухла <g/> , самотня й замучена кількалітньою важкою й украй болючою хворобою <g/> . </p>
doc#10 Вона складає російсько-український словничок медичної термінології <g/> , виданий 1918 р. У ( <g/> 2 <g/> ) вона протестує проти змін <g/> , внесених редакцією <g/> , що заступила приміром <g/> , кінчина на кінцівка <g/> , кістна земля <g/> , на кістяна зола тощо ( <g/> 2 197 <g/> ) <g/> .
doc#10 В ( <g/> 20 <g/> ) вона ставить проблему українсько-польських і українсько-болгарських зв'язків мовного характеру <g/> .
doc#10 Судячи з ( <g/> 21 <g/> , 381 <g/> ) вона готувала працю про український перехід е в о ( <g/> женити — жона <g/> ) <g/> , — тут кинено принагідно чимало цікавого матеріалу до цієї проблеми <g/> .
doc#10 Ці голоси належали російському лінгвістові А. Бескровному і польському В. Курашкєвичеві23. Стаття Курашкєвича вийшла трохи пізніше <g/> , коли Курило вже не могла йому відповісти <g/> , але в суті речі в своїй відповіді Бескровному ( <g/> 25 <g/> ; також 26 <g/> , 79 <g/> ) вона передбачила й закиди Курашкєвича й дала свою відповідь і на них <g/> .
doc#76 Вона і молода і стара залежно від неминуче арбітрарного датування ( <g/> хронологічного відліку <g/> ) її початку <g/> , яке тільки й може бути арбітрарним <g/> , а ще краще <g/> , коли воно лишиться ніяке або множинне <g/> , себто пересувне <g/> . </p>
doc#15 <p> ( <g/> А. Малишко <g/> ) </p><p> Її [ <g/> яблуню <g/> .
doc#72 Той факт <g/> , що українізацію сильніше спонукали причини зовнішні <g/> , що навіть в середині країни на ній наполягали більше в ВКП ( <g/> б <g/> ) <g/> , ніж КП ( <g/> Б <g/> ) У <g/> , що вона не виникла як масовий рух <g/> , — пояснює її силу і слабкість — про що мова далі <g/> , — а пізніше розмірно безболісне ( <g/> для партії <g/> ) її припинення <g/> .
doc#74 Той факт <g/> , що українізацію сильніше спонукали причини зовнішні <g/> , що навіть всередині країни на ній наполягали більше з ВКП ( <g/> б <g/> ) <g/> , ніж КП ( <g/> б <g/> ) У <g/> , що вона не виникла як масовий рух <g/> , - пояснює її силу і слабкість - про що мова далі <g/> , - а пізніше розмірно безболісне ( <g/> для партії <g/> ) її припинення <g/> .
doc#9 Додаймо до цього <g/> , що мова творів Лесі Українки все-таки ніколи не стає « <g/> галицькою <g/> » <g/> , що вона ввесь час міцно зв'язана з традиціями клясичної української літературної мови <g/> , вирослої з мови Шевченка і « <g/> Основи <g/> » <g/> , і ми зможемо висунути твердження <g/> , що Леся Українка в мові своїх творів свідомо й досить послідовно здійснювала той ідеал <g/> , ту програму розвитку мови на много-діялектній основі з умовою <g/> , щоб мова ця лишалася всеукраїнською <g/> , а не була вузькольокальною <g/> , який ( <g/> ідеал <g/> ) і яку ( <g/> програму <g/> ) вона зформулювала <g/> , як ми бачили <g/> , ще в першій половині дев'ятдесятих років у листі до Й. Маковея <g/> . </p>
doc#15 з Ш. Руставелі <g/> ) </p><p> Її коханий - червоний кашкет набакир <g/> , чорна гімнастерка нарозхрист <g/> , малинові широченні Галіфе - баским конем під'їхав просто до театру <g/> . </p>
doc#15 <p> ( <g/> Ю. Яновський <g/> ) </p><p> Її постать зарисовувалася в зіницях його очей гостро і до дрібниць виразно <g/> , так як постать кожної чужої людини <g/> , що ставала на порозі <g/> .
doc#40 ) <g/> ; « <g/> Проти <g/> , них ( <g/> багатших ґаздинь <g/> ) вона була покірна <g/> » ( <g/> Коб <g/> .
doc#10 <p> У період <g/> , коли Курило писала ( <g/> 17 <g/> ) <g/> , вона <g/> , очевидно <g/> , особливо багато працювала над питаннями загальної фонетики <g/> .
doc#45 Таку думку свого часу висловив Житецький ( <g/> 75 <g/> ) <g/> , її підтримала Франчук ( <g/> 1975 <g/> , 12 <g/> , але не повторила 1985 <g/> ) <g/> .
doc#81 Як приклад постійно наводилося <g/> , що от <g/> , мовляв <g/> , в околицях Харкова росте багато журавлини ( <g/> він називав її зрозійська клюквою <g/> ) <g/> , вона дуже корисна <g/> , а ніхто її не збирає й не використовує <g/> , а якби краєзнавство було в пошані <g/> , то так не було б. Лекції його були безсистемні <g/> , а часто й беззмістовні <g/> , етнографії ми від нього не навчилися ані на копійку <g/> , але що лишило сильне враження — це був його будиночок на Лермонтовській вулиці <g/> , де місто кінчалося й починалися поля <g/> .