Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Вона йшла недовго <g/> , успіху особливого не мала <g/> , бо єврейський глядач шукав у театрі свого <g/> , а не міжнародного <g/> , а неєврейський глядач до театру їдиш рідко показувався <g/> .
doc#84 Вона записала від неї калмицьку абетку <g/> , опис жіночих убрань калмицьких <g/> , відомості про калмицьку музику <g/> , медицину <g/> .
doc#1 <p> Вона не зійде вже ніколи </p><p> Садочок твій позеленить <g/> , </p><p> Твою надію оновить <g/> ! </p>
doc#81 Вона прожила набагато більше років <g/> , ніж я <g/> , але теж ніколи не була за кордоном <g/> .
doc#62 Один лист майже цілком їм присвячений - із 19 жовтня 1932 р. Вона просить порад у Лівицької-Холодної <g/> , бо та " <g/> добре знає мову <g/> , і то не вивчено <g/> , а стихійно <g/> " <g/> , визнаючи тим факт " <g/> вивчености <g/> " її власної мови ( <g/> с. 690 <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 <p> в <g/> ) наростки <g/> , що творять прикметники від прислівників </p><p> Прикметники від прислівників творяться звичайно наростками -н ( <g/> ій <g/> ) <g/> , -шн ( <g/> їй <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#95 ( <g/> Вона була менша <g/> , ніж упорядники сподівалися <g/> , бо один курс був мобілізований на « <g/> вбиральну кампанію <g/> » <g/> .
doc#68 ( <g/> Вона була високо досконала в своєму початку <g/> : Шевченко <g/> .
doc#29 І так <g/> , коли продертися крізь видимості й оболонки <g/> , на Лібкнехта <g/> , 9 ( <g/> вона вже була не Сумська <g/> , а Лібкнехта <g/> ) <g/> , у Харкові містилося три театри для харків'ян <g/> , що формально звалися « <g/> Березіль <g/> » <g/> : аґітпропний <g/> , театр-ревю та « <g/> нормальний <g/> » <g/> , — хоч усі три при одній школі виховання актора <g/> ; а далі — четвертий <g/> , театр Миколи Куліша <g/> ; і <g/> , нарешті <g/> , — театр Леся Курбаса <g/> .
doc#81 Мати не мала ніякої політичної програми <g/> , якоїсь офіційної ідеології <g/> , вона <g/> , як тепер бачу <g/> , воліла <g/> , щоб її діти не « <g/> лізли в політику <g/> » ( <g/> її вислів <g/> ) <g/> , а значить і в українську політику <g/> .
doc#72 Цікаво <g/> , що автор одверто говорить про офіційну лінію <g/> , спрямовану проти галичанізмів ( <g/> вона почалася геть у тридцятих роках <g/> ) <g/> , і визнає наявність їх у мові ще року 1970 <g/> !
doc#40 : « <g/> Хоч цілий день з матір'ю ( <g/> вона <g/> ) сидітиме <g/> , то коли та ( <g/> себто мати <g/> ) до дочки не заговорить <g/> , то й не почуєш від неї ні слова <g/> » ( <g/> Кв <g/> .
doc#76 У випадках діялектної дво- або кількакореневости в походженні даної мови до її історії належать ( <g/> її історію розпочинають <g/> ) ті мовні зміни <g/> , що відбувалися в діялектах-складниках даної мови <g/> . </p>
doc#81 Не знаю походження Юлі Парфьонової ( <g/> вона добре говорила по-українськи і то літературною мовою <g/> ) <g/> , але з її спокійною манерою й інтеліµентським пенсне вона справляла враження дівчини зі спадкової російської інтеліµентської родини <g/> .
doc#31 Значення цієї знахідки й цієї публікації ( <g/> її здійснив у журналі « <g/> Слово і час <g/> » <g/> , 1990 <g/> , 1 <g/> , О. Г. Мукомела <g/> ) важко перецінити <g/> .
doc#81 Сама особа невеликого літературного хисту ( <g/> вона пробувала пізніше писати романи тощо <g/> ) <g/> , але доброго літературного смаку й розуміння стилю <g/> , вона була добрим вибором на редактора <g/> .
doc#40 , у словах прясти <g/> , стукнути <g/> , хапати основи пряс- <g/> , стукну- <g/> , хапа- <g/> ) і основи теперішнього часу ( <g/> вона здобувається відкиненням закінчення в формах теперішнього часу <g/> , напр <g/> .
doc#15 Після були багаті стоїть двокрапка <g/> , хоч вона <g/> , мабуть <g/> , не Шевченкова ( <g/> вона є не в усіх виданнях <g/> ) <g/> , та все ж вона вмотивована <g/> : ми читаємо далі перелік тих предметів <g/> , що становлять багатство князя і княгині <g/> .
doc#40 Від давніх часів українське дієслово успадкувало систему двох основ <g/> : основи інфінітива ( <g/> вона здобувається <g/> , коли від інфінітива відкинути кінцеве -ти <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> Присвійні займенники загалом відповідають особовим за схемою <g/> : я — мій <g/> , ти — твій <g/> , він <g/> , воно — його <g/> , вона — її <g/> , ми — наш <g/> , ви — ваш <g/> , вони — їх ( <g/> ній <g/> ) <g/> .