Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#92 бути <g/> , зовнішність людини не може бути ключем до її вдачі <g/> , це забобон <g/> , не піддавайся <g/> , не
doc#51 . </p><p> Звідси місія Кулішевого покоління <g/> , як він її бачить <g/> , це відродження й розквіт національної
doc#11 на шию такі рушники <g/> . Та от біда <g/> , хоч і мала <g/> , — вона <g/> , краватка <g/> , трохи посунулася праворуч <g/> . Не знаю
doc#69 тень огромних крил <g/> . </p><p> Тінь совиних крил <g/> , а під нею порожнеча <g/> . Порожнеча культивована <g/> , плекана <g/> .
doc#24 сім або шість років <g/> . Історія подбала за те <g/> , щоб її <g/> , цю коротісіньку еру <g/> , досить виразно
doc#35 осліплювано цю могучу енергію <g/> , сковувано її <g/> , зламувано <g/> , виснажувано й зводжено нанівець <g/> .
doc#17 порушена архітектоніка п'єси <g/> , перекривлені її пропорції <g/> , вистава набрала характеру суми
doc#36 вважав <g/> , що кольори затуманюють думку <g/> , а лише вона й має значення <g/> ) <g/> , а цілковито віддався
doc#26 Гайдамаків <g/> » Шевченко вмістив свою передмову <g/> . Вона починалася словами <g/> : « <g/> По мові — передмова <g/> ;
doc#101 <p> « <g/> Я НЕ ДІЙШОВ ВЕРШИНИ ЕВЕРЕСТУ І НЕ ПРАГНУВ САМ НА НІЙ БУТИ <g/> » </p><p> У вересні 1993 року Буковину відвідав
doc#67 яка зветься нью-йоркською групою поетів <g/> , хоча вона зовсім не конче нью-йоркська <g/> , бо вона так само і
doc#39 авторові <g/> , що дія діється 1912 року <g/> . Діється вона у довічній <g/> , невмирущій Україні — Україні
doc#83 рух літературної мови в напрямі наближення її до народньої і були відновлені
doc#2 . Микола Глобенко уважно порівняв перші її дві збірки - « <g/> Княжу емаль <g/> » і « <g/> Гусла <g/> » <g/> . Василь
doc#75 відчувати й відтворювати запах слова <g/> . Вона тиче пальцями в предмети <g/> , а потім ще пояснює
doc#56 несподівано стала дуже злободенною <g/> . Почнім із неї <g/> , хоч вона в нього зовсім не центральна <g/> . Кілька
doc#59 Божків <g/> . Всяке індивідуальне збагачення вона розцінювала як грабунок <g/> , хижацтво й
doc#18 , що знала <g/> , де земля обітована <g/> , кликала й вела до неї <g/> , була цькована і покинена своїм народом і була
doc#32 вогник <g/> , — але в душі <g/> . </p><p> Щасливо для Академії кадри її засновників складалися не тільки з людей <g/> , що
doc#40 . Це не можливо при обмеженому розмірі її <g/> , це не можливо й тому <g/> , що в злиденних обставинах