Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#20 Коротко згадавши « <g/> порочність <g/> » п'єси Куліша ( <g/> хоч це була першорядна драма <g/> ) <g/> , — ми давали докладну аналізу праці Курбаса і акторів <g/> , підносячи її як вершину українського театру <g/> .
doc#21 І вона воліла мати справу тільки з партіями <g/> , бо ті мали свої політичні програми на папері <g/> , і було легко їх перевірити і або схвалити або заборонити <g/> .
doc#22 Цим вона і різниться від різних « <g/> збагачених реалізмів <g/> » <g/> , які самовдоволено ремиґають учорашнім <g/> .
doc#23 Ця настанова фактично сприйнята в радянській історіографії української літератури <g/> , тільки що виключено з неї тих письменників <g/> , що вважаються за реакційних <g/> .
doc#24 Історія подбала за те <g/> , щоб її <g/> , цю коротісіньку еру <g/> , досить виразно окреслити в часі <g/> .
doc#25 північноукраїнських поліфтонгів ( <g/> 1 <g/> , 484 <g/> ) — одна з найтяжчих проблем слов'янської фонетики — незмірно перевищує такий опис <g/> , наприклад <g/> , у Є.Карського <g/> , що писав геть пізніше <g/> , і в усьому істотному містить те <g/> , що потім дали найкращі знавці питання — Я.Розвадовський <g/> , Зілинський <g/> , М.Долобко <g/> , Ганцов <g/> , Михальчуків підподіл головних говірок на дрібніші тепер вимагає <g/> , природно <g/> , істотних змін у світлі нових матеріялів <g/> , як і межі з білоруською мовою ( <g/> хоч у цьому питанні він далеко випередив і Огоновського <g/> , що вважав білоруську мову за українську говірку <g/> , і Потебню <g/> , що вважав її за російську говірку <g/> ) <g/> , але загальна клясифікація говірок виявила <g/> , як уже сказано <g/> , його велику прозірливість <g/> .
doc#26 Вона починалася словами <g/> : « <g/> По мові — передмова <g/> ; можна б і без неї <g/> » <g/> .
doc#27 Але в Марка Вовчка поділ радше нагадує передшевченківські часи <g/> ; з її листів 13 % припадає на українські ( <g/> писані до чоловіка <g/> , Опанаса Марковича <g/> , до В. Доманицького і кілька випадкових <g/> ) <g/> , а решта — російські з кількома французькими <g/> .
doc#28 З другого боку <g/> , попри всю свою життєвість і актуальність <g/> , все таки та доба починає вже переходити в історію <g/> , і нам тепер вперше відкривається можливість подивитися на неї ретроспективно <g/> , з історичного погляду <g/> .
doc#29 Вистава живе <g/> , доки її грають <g/> .
doc#30 Стид і сором <g/> , але я поняття не маю <g/> , що таке премія Рея Лапіки і кому її присуджують <g/> .
doc#31 Від російської літератури <g/> , від її стилів українська поезія мусить якомога швидше тікати <g/> » <g/> , « <g/> Наша орієнтація — на західноевропейське мистецтво <g/> » <g/> , « <g/> Москва сьогодні є центр всесоюзного міщанства <g/> » <g/> , « <g/> Майбутнє за моєю молодою нацією і за моєю молодою клясою <g/> » <g/> , « <g/> За відважних і вольових людей <g/> » — ці чіпкі гасла відомі кожному <g/> .
doc#32 <p> Щасливо для Академії кадри її засновників складалися не тільки з людей <g/> , що два десятки років мусіли прожити в радянщині <g/> .
doc#33 Ніщо не виключалося цією програмою – політична актуальність <g/> , плекання літературної традиції <g/> , злободенність <g/> , – але йшлося про те <g/> , щоб крізь усе це без фальшивої скромности і без невдаваного страху продертися до людини <g/> , її душі і її тіла <g/> .
doc#34 На новій книжці Тодося Осьмачки стоїть позначка <g/> , що її видало видавництво Українського Канадійського Леґіону <g/> .
doc#35 Друга половина XVII століття — це епоха <g/> , коли в процесі безконечних воєн <g/> , згонів населення з лівого берега Дніпра на правий і назад <g/> , просочування московської отрути й застосування московського насильства <g/> , — в процесі підтримуваних і роз'ятрюваних чвар і взаємонищення осліплювано цю могучу енергію <g/> , сковувано її <g/> , зламувано <g/> , виснажувано й зводжено нанівець <g/> .
doc#36 Перші роки після знайомства з Толстим Ґе взагалі не малював ( <g/> Толстой вважав <g/> , що кольори затуманюють думку <g/> , а лише вона й має значення <g/> ) <g/> , а цілковито віддався ілюструванню оповідань та притч ( <g/> « <g/> Чем люди живы <g/> » та ін <g/> .
doc#37 Вона не незмінна <g/> .
doc#38 Але тоді <g/> , чому не включити і інших письменників і твори з Білоруси — і чому не обґрунтувати цієї спільноти і не показати її меж <g/> ? </p>
doc#39 Діється вона у довічній <g/> , невмирущій Україні — Україні людських душ <g/> .