Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#59 Чи личать Галочці слова про те <g/> , що в визвольний рух вона пішла заради кохання до Ірина <g/> ?
doc#20 Моя мати теж була освіченіша від неї <g/> , але вони не говорили на літературні теми <g/> , сиплючи іменами й назвами <g/> , вони могли мати між собою жіночі розмови — трохи побутових <g/> , трохи спогадів <g/> , трохи теревенів-пліток <g/> , і це <g/> , думаю <g/> , повертало Марусі душевну рівновагу <g/> .
doc#69 Епіцентр її був у районі Кременчук — Черкаси <g/> , але до нашого часу вона захопила більшу частину української території ( <g/> Пор <g/> .
doc#81 Під час війни дядя Вася був на турецькому фронті <g/> , піддався там чарам якоїсь туркені <g/> , і вона заразила його сифілісом <g/> .
doc#40 ) <g/> ; « <g/> Вона <g/> , між нами кажучи <g/> , привикла вже до вас <g/> » ( <g/> Лепк <g/> .
doc#9 У другій половині її творчого життя <g/> , коли вона була відірвана від рідної Волині <g/> , природніше говорити не про волинські <g/> , а про галицькі мовні впливи <g/> , — впливи <g/> , насамперед <g/> , звичайно <g/> , з лектури <g/> , а далі і з спілкування з галичанами й буковинцями <g/> .
doc#10 Відмінність між силою наголошених і ненаголошених складів показалася тут далеко меншою <g/> , при чому вона тим менша <g/> , чим далі на захід ( <g/> 17 <g/> , 31 <g/> ; я додав би <g/> , що це спостереження буде правильне <g/> , якщо почати не від східного Поділля <g/> , а від центрального <g/> ) <g/> .
doc#72 того самого 1908 р. в самому Києві виходило 13 російських газет <g/> , у Харкові — 8 <g/> , в Одесі — 20. Ця преса не була розрахована виключно на російську меншість населення <g/> , її широко читали й українці <g/> .
doc#4 <p> ( <g/> « <g/> Питання <g/> » <g/> ) </p><p> Світ для неї — в'язниця <g/> , а життя — незбагненне <g/> , і людина зла <g/> , вона — </p><p><g/> …
doc#72 Кампанія <g/> , яку 1933 року інсценізував був Андрій Хвиля <g/> , тепер повторювалася <g/> , але цього разу <g/> , 1937 року <g/> , її вістря було спрямоване проти нього <g/> , А. Хвилі <g/> .
doc#72 Нормалізація мала відбуватися “ <g/> на базі традиції й природи української мови <g/> " <g/> , враховуючи її історію ( <g/> там таки <g/> , 95 і далі <g/> ) <g/> .
doc#81 Але цілі словники таборового жарµону викривають її наявність <g/> , її гігантичні розміри й безрадність в'язнів <g/> .
doc#9 — тільки не прилученням Галичини <g/> , бо в нас же й свого сміття стане Дніпро перегородити <g/> »4. </p><p> Одначе така негативна оцінка всього галицького не завадила тому <g/> , що в мові М Драгоманів помітно піддався галицьким впливам <g/> , як це слушно констатував ще в 1913 р. М. Жученко <g/> : « <g/> Драгоманов <g/> , мову якого ми вважаємо за найкращий зразок наукової української мови <g/> , під кінець <g/> , коли йому доводилось друкувати свої писання виключно у галицьких виданнях <g/> , почав писати більше вже на галицький зразок <g/> »5. </p><p> І — зауважимо мимохідь — це пішло його мові на користь <g/> , бо хоч частково відчистило її від русизмів <g/> , які аж надто рясніють у його ранніх писаннях <g/> , — як-от <g/> : місто ( <g/> в значенні « <g/> місце <g/> » <g/> ) <g/> , добавок <g/> , стоїть <g/> , бумага <g/> , получив <g/> , щитаю і сила інших6. Отже <g/> , М. Драгоманів об'єктивно був до певної міри провідником галицьких мовних елементів до літературної мови <g/> . </p>
doc#96 Вона лежить осторонь усіх шляхів <g/> .
doc#91 Знайомство з машиною <g/> , орудування нею — здобуток <g/> , віра в неї <g/> , схиляння перед нею — втрата <g/> . </p>
doc#63 Простий <g/> , хоч і трохи спрощений приклад <g/> : антична трагедія з її незмінною сценою — середньовічна містерія з її трьома симультанними поверхами — сучасна сцена з її ілюзорною змінною декоративністю — чи ж не заломлює кожна життя відповідно до своїх можливостей <g/> ? </p>
doc#24 І коли на початку твору вона з'являється в момент <g/> , сказати б <g/> , хресної муки <g/> , в момент похорону коханого <g/> , коли вона близька того <g/> , щоб зректися життя <g/> , то кінцева поява знаменує її примирення з життям <g/> , її повернення до життя <g/> , духовне відродження <g/> , воскресіння <g/> .
doc#20 ) <g/> , творячи ґрунт для прийдешніх величних творів її — без найменшого уявлення про те <g/> , що діялося на Україні <g/> , де вже заносилося на чорну чуму Кагановичевого терору <g/> .
doc#81 ) Бродську ми втратили <g/> , і її заступила інша особа <g/> , від якої моя пам'ять не зберегла ані сліду <g/> , а моя « <g/> аспірантська книжка <g/> » зберегла оцінку відмінно і нерозбірливий підпис <g/> . </p>
doc#56 Шевченко відтворив її в образі — </p><p> Лежить попіл на розпутті <g/> , </p><p> А в попелі тліє — </p><p> Іскра огню великого <g/> , </p><p> Тліє <g/> , не вгасає <g/> , </p><p> Жде підпалу <g/> , як той месник <g/> , </p><p> Часу дожидає <g/> , </p><p> Злого часу <g/> . </p>